Ми йшли до бою

ПРИСЯГА ВОЯКА УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ

(Петро Мірчук, «Українська Повстанська Армія. 1942—1952». Мюнхен, 1953. Стор. 285).

***

(О. Шуляк. В ім'я правди (Дійсність про Українську Повстанчу Армію). — Буенос-Айрес. — 1948. — стор. 17—18).

ВІД РЕДАКЦІЇ: О. Шуляк — псевдонім Олега Штуля-Ждановича, відомого українського громадського і політичного діяча, безпосереднього учасника повстанської боротьби, пізніше — Голови Проводу ОУН.

АРМІЯ БЕЗ ДЕРЖАВИ

Протягом половини квітня та цілого травня 1942 року почали летіти в повітря автомашини та всяки Амти (бюра) Кохової аристократії в Україні разом з їх пасажирами та урядовцями. Всі місцевості були одночасно засипані антигітлерівськими летючками, які пояснювали, за що карає своїх нових «визволителів» збройне рам'я української нації, її армія без держави...

(Отаман Тарас Бульба-Боровець. Армія без держави. — Вінніпег (Канада). — 1981. — Стор. 200—203).

***

7 лютого ц. р. відбувся наступ першої сотні УПА на м. Володимирець. Найкраще відзначився своїм особистим прикладом одчайдушності командир сотні Довбешка-Коробка (справжнє прізвище — Перегійняк Гриць, уродженець Волині, визначний член ОУН — ред.). Дім, що в ньому жили козаки, здобуто, шуцманів роззброєно. Здобуто 20 крісів, 65 коців, амуніцію і інші речі. З сторони ворога впало 7 людей, включно з командантом жандармерії. З нашої сторони 1 вбитий і 2 ранених.

(Бюлетень «Вісті з фронту УПА». — ч. 1. — 1943 р.)

БЕРЕЗНЕВОЇ НОЧІ

ДІДУХ Степан Пилипович, Костопільський район, с. Золотолин.

***

(Максим Снорупський, «Туди де бій за волю». — Київ.— 1992. — Стор. 84).

СОТНЯ ГОРДІЄНКА

Посеред березня 1943 року в с. Орестів із Ясенинич по зв'язку прибули чотири чоловіки. Пробули два дні. Після розмов з місцевими членами ОУН провели мобілізацію, нібито в Німеччину, 15 хлопців — всіх одягнули в німецьку форму, дали каски, німецьку зброю. Ще взяли п'ять хлопців з Глинська і одного з П'ятигір. З тих чотирьох, що прибули в село, один був Гордієнко. Він і став керувати новоствореним загоном. Увечері виїхали в напрямку Омеляної, а далі до Пересопниці і зупинилися в лісі. Там прийняли присягу на вірність Україні і дві неділі проходили вишкіл, вивчали зброю. Потім повернулися в Орестів. А через два дні заїхали у П'ятигори, в німецькому фільварку запрягли три підводи і через ліс поїхали у напрямку Дерманя. В Дермані розвідка донесла, що з Мізоча ідуть німці з поляками.

Степан БАБІЙ, м. Рівне.

ПІД ВЕСНЯНИМ СОНЦЕМ

П. П.(Місячник «До зброї», видаваний Політичним Відділом УПА. — Рік 1,— ч.1 — липень 1943 р.)

БІЙ НА ОКОЛИЦІ

ТКАЧУК Іван Трохимович, житель села Бечаль, колишній вояк УПА.

(Запис спогадів здійснила Катерина Станіславівна Коротчук, вчителька історії Бечальської школи. Окремі епізоди спогадів І. Ткачука доповнені з уст учасників описаного бою Зіновія Забейди та бечальця Петра Мовчана).

* * *

24 квітня 1943 року, якраз у Великодню суботу, у містечку Верба німці розстріляли Йосипа, Петра та Михайла Панасюків, їхню матір та родича Івана Цималюка. Йосип був лубенським повітовим провідником ОУН, Петро — військовим командантом Дубенщини (псевдо «Ворон»,) Іван — підпільник, Михайло — молодший брат — залишався при матері вдома, ще участі в УПА не брав.

(Данилюк Михайло. Повстанський записник. Київ, 1993, стор. 114).

* * *

(Літопис Української Повстанської Армії. Том 1. — Торонто (Канада) — 1989. — Стор. 23).

ВСЕЛЯЛИ В ОКУПАНТІВ СТРАХ

ОСТАПЧУК Василь Омелянович. с. Софіївка Друга Дубенського району.

* * *

(П. Мірчук. «Українська Повстанська Армія 1942— 1952». — Мюнхен. — 1953. — Стор. 41—42).

ПОВСТАНЦІ ДАВАЛИ ВІДПІР

РОМАНЧУК Лідія Яківна, уродженка села Дермань Здолбунівського району, нині проживає в м. Тернополі, вул. Білецька, 2, кв. 16.

НІЧНИЙ БІЙ

СИМЧУК Микола Максимович.

Про автора, М. М. Симчук народився 1920 р. у с. Бугаївці Радивилівського району. Під час служби в армії 2 червня 1944 р. був заарештований і засуджений до 10 років позбавлення волі. Звільнений у 1954 р., реабілітований у 1962 р. Жив у с. Опарипсах. Помер у 1994 р.

* * *

(П. Мірчук, «Українська Повстанська Армія 1942—1952», — Мюнхен. — 1953. — Стор. 51).

* * *

(Там же. Стор. 69).

НОВІТНІ ГАЙДАМАКИ

М. ЛЬВОВИЧ.

(За місячником «До зброї». — Рік 1. — ч. 2. — серпень 1943 р.)

ЗА ЩО БОРЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНЧА АРМІЯ (УПА)?

Серпень 1943 р. Українська Повстанча Армія. (Літопис Української Повстанської Армії. — т. 1. — Торонто (Канада). — 1989 — Стор. 126—130).

ЛИСТІВКА УПА

(Рівненський обласний державний архів. Р — ЗО, — Оп. 2.—Спр. 94.—Стор. 16.)

СЛАВА ГЕРОЯМ!

(Підпільна газета «Вільна Україна», ч. 8, вересень 1943. .Рівненський обласний державний архів).

БИЙ ГАДА!

Козак БУРЯ.

(Підпільна газета «За оборону України», 10 серпня 1943 р. Часопис Української Народно-Революційної Армії під командуванням отамана Тараса Бульби-Боровця).

* * *

(Володимир Косик, «Україна і Німеччина у другій світовій війні». — Париж—Нью-Йорк—Львів. — 1993. — Стор. 375—376.)

БІЙ У СЕЛІ БОЛОТКІВЦЯХ

А. БУРЕВІЙ. (Журнал «До зброї», видання Політичного відділу УПА, р. 1, ч. 4, жовтень 1943 р.)

* * *

(Літопис Української Повстанської Армії. Том 2. — Торонто (Канада) — 1990. — Стор. 164, 168—169, 178—184, 194—197).

БОЙОВЕ ХРИЩЕННЯ

М. ЛЬВОВИЧ.

(За місячником «До зброї», видаваним Політичним Відділом УПА. — Рік 1. —4.2.— серпень 1943 р.)

ПОДРУГА ГАЛЯ

ДОВБИШ. (Журнал «До зброї», видання Політичного відділу УПА, р. І, ч. 4, жовтень 1943 р.)

* * *

(Максим Скорупський, «Туди де бій за волю». — Київ.— 1992. — Стор. 150—151).

У ПАМ'ЯТНИЙ 1943-ій.

БИХАЛЕЦЬ Іван Євстафійович, смт Мізоч Здолбунівського району Рівненської області.

* * *

(Володимир Косик, «Україна і Німеччина у другій світовій війні». — Париж — Нью-Йорк — Львів. — 1993. — Стор. 388—389).

У БРАТЕРСТВІ ЗБРОЇ

БІЙ НА ШЛЯХУ РАФАЛІВКА — ВОЛОДИМИРЕЦЬ

(Підпільна газета «Вісті Української Інформаційної Служби», р. І, ч. ї, 1 квітня 1944 р.)

УПА НА ВОЛИНІ В 1943 РОЦІ

Полк. М. ОМЕЛЮСІК. (Літопис Української Повстанської Армії. Т. 1. Торонто.— 1989. — Стор. 27—29, 47).

* * *

(Підпільна газета «Інформатор», ч. 20 (23), 15 жовтня 1943 р.)

В Олександрійському районі (Рівенщина) група УПА взяла в полон 40 німців та 19 шуцманів, що супроважали валку в'язнів на розстріл. Усіх в'язнів відбито. Здобуто багато зброї та амуніції.

(Підпільна газета «Вільна Україна», ч. 8, вересень 1943 р.)

У бою з німецькими гестапівцями, що приїхали грабити Більовські хутори на Клеванщині — повстанці розбили бандитів, здобувши 2 скоростріли (МГ), 1 емпі, скриню амуніції та 8 гранат.

У листопаді ц. р. відділи УПА зайняли районове місто Мізоч на Остріжчині й тримали його цілу добу. Знищено багато німців. Здобуто 150 крісів, багато амуніції та іншого воєнного матеріялу. У бою за місто геройськи бився по боці українських повстанців — відділ азербайджанців.

(Підпільна газета «За самостійну Україну», ч. 9, 10 грудня 1943 р.)

До Тайкур Здолбунівського району приїздили ляхи, щоб забрати збіжжя. Відділ УПА не допустив до цього та розігнав їх, при чому вбито кількох ляхів.

В одному із сіл Радивилівського району німецька адміністрація наказала селянам виводити худобу. Наша боївка засіла на шляху, що ним їхали німці й поляки з забраною худобою. Грабіжників було коло 60. Розпочався бій, у висліді якого вбито 22 німаків, а близько 10 ранено. Здобуто зброю і відбито всю худобу.

У Млинівському районі відділ УПА, що складався, крім українців, з грузинів, узбеків та росіян, у бою з німцями забив понад 60 ворогів.

На шляху Дубно — Крем'янець повстанці спалили 14 авт і вбили коло 50 німців. Між убитими був директор тютюневих фабрик України. Здобуто зброю, військовий виряд, одяг та взуття.

(Підпільна газета «Самостійник», ч. І, 23 грудня 1943 р.) 61

* * *

(Історія Українського Війська. Друге доповнене видання. — Київ. — «Панорама». — 1991. — Стор. 45—47.)

ЯК НІМЦІ «ЛІКВІДОВУВАЛИ» УПА

Л. ШАНКОВСЬКИЙ, «Історія УПА», — Вінніпег (Канада), — 1953, — стор. 38 — 42).

* * *

(Максим Скорупський, «Туди де бій за волю». — Київ. — 1992. — Стор. 172—173).

ЧАС ТРИВОГ І НАДІЙ

с. Хотин Радивилівського району.

(Ці спогади написані в 1992 році. А в жовтні 1993 р М. П. Чвертман помер).

СОТНИК КЕРНТОПФ

ГОНТА Анатолій Степанович. м. Костопіль.

* * *

(Володимир Косик, «Україна і Німеччина у другій світовій війні». — Париж — Нью-Йорк. —Львів. — 1993 р. — Стор. 395—396)

ЩО БАЧИВ — ТЕ Й РОЗКАЗУЮ

САМСОНЮК Олександр Єрофійович, 1923 року народження, житель села Новожуків (нині Іскра) Рівненського району.

* * *

(Максим Скорупський, «Туди де бій за волю». — Київ. — 1992. — Стор. 166—167).

* * *

(«Ідея і Чин», ч. 5, 1943 р., стор. 17)

ТАК РОЗПРАВИЛИСЯ ІЗ ЛЯНДВІРТОМ

СТОЛЯРЕЦЬ Микола Пантелеймонович, 1929 року народження, с. Городок Рівненського району.

І ВЧИТЕЛІ ОРГАНІЗОВУВАЛИ УПА

Віктор КОЛЯДЮК,

голова Гощанської організації репресованих. («Волинь»— 1994 рік.— ч. 2, стор. 4).

* * *

УКРАЇНКИ - ГЕРОЇНІ

Личко, як мак,

Кругом — козак,

Душа стрілецька завзята.

(Стрілецька пісня).

Галина КРАЄВСЬКА, с. Новомильськ Здолбунівського району. («Волинь». — 1994 р. — ч. 18, стор. 5).

СТАН УПА — ПІВНІЧ (На час переходу фронтів)

(Петро Мірчук, «Українська Повстанська Армія, 1942 — 1952, Мюнхен, 1953. Стор. 241 — 242).

ПОСТАНОВА УКРАЇНСЬКОЇ ГОЛОВНОЇ ВИЗВОЛЬНОЇ РАДИ

УКРАЇНСЬКА ГОЛОВНА ВИЗВОЛЬНА РАДА.

(«Бюро Інформації Української Головної Визвольної Ради (УГВР)». Випуск ч. 1. Квітень 1948 р.)

[Зміст][Слово до читачів][За Україну, за її волю!][Ми йшли до бою] [Більшовики про українських повстанців]

[Поляки про українських повстанців] [Гітлерівці про українських повстанців][Війна на три фронти] [Указ Президента України]