Мустафа Джемільов:

Позиція кримських татар така сама,

 як усіх нормальних українців

Розмова з Мустафою Джемільовим, народним депутатом України, головою Меджлісу кримськотатарського народу з червня 1991 до жовтня 2013 року

Від 1 березня Україну та світ лихоманить через військові події в Криму. Президент Росії Владімір Путін зазначає, що готовий захищати не тільки росіян в Україні, а й всіх українців. Бо, на його думку, вони не задоволені тим, що робить нова влада. Українці такою позицією, м’яко кажучи, подивовані. За словами Мустафи Джемільова, прокуратура однозначно кваліфікувала ці події як терористичний акт, і відповідно до цього діятиме українська влада. Представницький орган кримських татар ухвалив рішення створити спільні територіальні штаби з урегулювання суспільно-політичної ситуації в Криму регіональними меджлісами, районними державними адміністраціями та мерами міст за участю правоохоронних органів. Попри галас навколо референдуму, Мустафа Джемільов наголошує на тому, що питання про референдум дуже спірне. Навіть якщо вони його проведуть, то він матиме рекомендаційний характер, тому що остаточне рішення ухвалює Верховна Рада України. “Жодні сепаратистські рішення у Верховній Раді не пройдуть, його навіть регіонали не підтримають. Ну, йому (Володимиру Константинову, голові парламенту Криму, – “Газета”), зрозуміло, треба відробити кредити, які він отримав з Росії. Однак, думаю, всі спроби дестабілізувати ситуацію призведуть до краху”, – зазначає Мустафа Джемільов. Про меджліс, реакцію кримських татар та кримінальних “Ґоблінів” – детальніше в розмові народного депутата з кореспондентом “Газети”.

– Пане Мустафо, як часто зараз Ви проводите засідання меджлісу?

– Засідання проводимо часто, можна сказати працюємо цілодобово. У зв’язку з окупацією Криму змушені бути дуже пильними. Були заяви про знищення важливих будівель і про спалення об’єктів, але наразі все обійшлося. Ми відслідковуємо ситуацію покроково, консультуючись із центральним керівництвом України, ухвалюємо певні дії. Не провокуємо непрошених гостей.

– Яка сьогодні позиція кримських татар?

– Позиція кримських татар така сама, як усіх нормальних громадян України. Якщо країну окуповують, то громадяни повинні робити все, щоб звільнити свою землю від окупантів. Що ж до конк­ретних дій кримських татарів, то ми будемо їх координувати, залежно від перебігу ситуації. Для нас важливо постійно бути в діалозі з центральним керівництвом у Києві.

– Що зараз може зробити Захід, щоб допомогти Росії визнати нову реальність?

– Думаю, росіяни чудово розуміють ситуацію. Але те, що їхні дії наносять непоправної шкоди самій Росії, видається, що їм досі не зрозуміло. Керівництво цієї країни очевидно керується абсолютно імперськими амбіціями, бажанням просто захопити нову територію. Хоча всі повинні розуміти, що в цій авантюрі Росія втратить куди більше, ніж здобуде. Проте я сподіваюся, що вона нічого не здобуде. Врешті, ці події розгортаються у ХХІ столітті. Зараз нас, чесно кажучи, надихають заяви міжнародних структур: ООН, ОБСЄ, ЄС, НАТО. Думаю, застосовуватимуть усі можливі заходи для того, щоб зберегти цілісність нашої країни. Однозначно те, що Захід зараз докладає багато зусиль, щоб оборона нашої країни була на найвищому рівні.

– Які заходи, на Вашу думку, можуть реально налякати Росію?

– Тут складно прогнозувати. Вони вже окупували частину нашої держави, найрозумніше, що можна зараз їм зробити, – якомога швидше покинути Украї­ну. Напевно, вони будуть дуже впиратися.

– Розкажіть, коли розпочав свою політичну роботу Сергій Аксьонов? Яка його роль у кримських подіях?

– Він з’явився на політичному обрії Криму 2009 року, коли очолив партію “Русское единство”. До цього він був дуже добре відомий у кримінальних колах під прізвиськом Ґоблін.

Коли все стабілізується, можна буде підняти ті кримінальні справи, які були відкриті раніше. Бо виникає логічне запитання: на якій підставі можна було їх закрити? Цією людиною керують з Москви.

До слова, голова ВР АРК Володимир Константинов теж розпочав політичну діяльність тільки після виборів президента України.

Константинов володіє будівель-ною фірмою, яка має багато боргів і була за крок до банкрутства. Та невдовзі гарантував політичну підтримку Януковича в Криму, після чого значно поліпшив  своє становище. Думаю, зараз цей чоловік дуже ревно відпрацьовує заборговане.

– Зараз вся Україна пропонує кримчанам прихисток у різних містах, поки ситуація не стабілізується. Які настрої у Сімферополі? Чи хочуть люди їхати?

– Поки стрілянини та сутичок нема, наразі майже нема людей, які налаштовані покинути домівки. Я бачив інформацію, що більше тисячі українців виїхали з держави. Це ж абсолютна брехня! Важливо, що кримські татари нікуди не поїдуть зі своєї Батьківщини, вони тут налаштовані жити й померти. Біженців серед них нема. Це – дуже тверда позиція.

Розмовляла Мар’яна Вербовська

Довідка

Мустафа Джемільов народився 13 листопада 1943 року в с. Ай-Серез поблизу Судака, що в Криму.

18 травня 1944-го був депортований з батьками до Узбекистану.

Із 1960-х років бере участь у кримськотатарському національному русі. 

1989 року повернувся з родиною в Крим, а саме у Бахчисарай.

Із 1989 до 1991 року головував у новоствореній Організації кримськотатарського національного руху.

У червні 1991-го обраний головою меджлісу кримськотатарського народу, очолює фонд “Крим”.

З березня 1998 року був народним депутатом України, зокрема 1998–2002 – від Народного Руху України (№29 у списку), 2002-го й

2006-го – за списками “Нашої України” (№28 і №45 у списку відповідно), керував підкомітетом Комітету з питань прав людини, націо­нальних меншин і міжнаціональних відносин ВРУ.

2007 року на позачергових виборах знову обраний народним депутатом від блоку НУНС (№27 у списку). 27 жовтня 2013 року склав повноваження голови меджлісу. Головою меджлісу кримськотатарського народу було обрано Рефата Чубарова. Восени 2012 року на парламентських виборах до Верховної Ради України його було обрано народним депутатом України за виборчим списком Об’єднаної опозиції “Батьківщина” (№10 у списку).

Мустафа Джемільов знає українську, кримськотатарську, російську, турецьку та англійську мови.