Памяті Анни Чорнодольської


Оксана Жолкевич

6 листопада 2012 року відійшла у вічність відома оперна та концертова співачка Анна Чорнодольська. Присвячую цих кілька рядків споминів. Нехай стануть вони доброю памяттю про неї.

Анна народилася 21 червня 1946 року у Відні. Коли їй виповнилося чотири роки, вона з батьками переїхала до Канади і оселилася в Монреалі. Ще в дитинстві у неї проявився значний потяг до музики й, зокрема, до співу, приватні лекції вона брала у професорів Ф. Мостера та Б. Діамонда. Ще значно більше знань дівчина набула в Квебекській Консерваторії в Монреалі, де навчалася оперного співу, а після її закінчення продовжила свої студії в Університеті Меꥳлл.

На 21-му році життя вона стала лауреатом конкурсу Монреальської симфонічної оркестри. І від того часу її карєра розвинулася скорим темпом. 1967 року вона успішно виступила на концерті з нагоди відкриття виставки “ЕХРО-67”. А згодом її запросили в турне по Квебеку та Франції у рамках “Jeunesses Musicales”. Такі тури Анна здійснила тричі. А 1972-го разом з Монреальською симфонічною оркестрою вона виступила у славному “Карнеґі-гол” у Нью-Йорку.

Цього ж року співачка виступила в Монреалі, де дебютувала в опері “Кармен” Жоржа Бізе. У 1973 році вона виступила в “Травіаті” Дж. Верді, через рік у “Манон” Ж. Масне, а ще через рік в опері “Викрадення із сералю” В.-А. Моцарта. У цей же час вона концертувала із симфонічними оркестрами Оттави, Торонто, Квебеку, Нью-Йорку, Вашингтону та інших міст Канади і США. Та найчастіше Анна виступала із Монреальською симфонічною оркестрою, яка 1974 року запросила її як солістку в турне по Канаді. Я була присутня на її виступі в Торонто, який відбувся 16 лютого 1976 року в “Сен Лоренс Арт Сентер”. Тут вона мала великий успіх. Торонтська публіка щедро нагороджувала її бурхливими оплесками, викликаючи на сцену чотири рази.

Анна була універсальною співачкою, але все ж таки надавала перевагу концертному виконанню. Де би вона не виступила, завжди мала прихильні відгуки канадських і американських музичних критиків, які писали, що “...її сильне ліричне сопрано чарувало слухачів”, “...її голос звучав чисто, як кришталь”, “...ці колоратурні пасажі свідчили про високу техніку її голосу, наповненого чару та краси”, “...хотілося б її слухати частіше”. Голос співачки часто можна було почути по радіо, на телебаченні та на святкових імпрезах, що відбувалися в українських громадах Канади.

Пригадую нашу поїздку з Анною до Риму влітку 1975 року, де я мала приємність виступити з нею як акомпаніатор у концерті на честь Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. “Солов’їний романс” А. Кос-Анатольського нею було виконано блискуче. Своєю майстерністю й чарівним голосом вона зачарувала слухачів.

Бог обдарував Анну Чорнодольську прекрасним голосом, зовнішньою красою та великим талантом, а завдяки наполегливій праці вона досягнула значних успіхів у своїй короткій співацькій кар’єрі. На жаль, за непередбачених обставин її здоров’я погіршилося. В останні роки вона проживала у Монреалі, де 6 листопада 2012 року відійшла у вічність. Нехай пам’ять про Анну Чорнодольську залишиться в наших думках і серцях назавжди.

У часі похорону, на бажання її родини, замість квітів друзі та знайомі склали датки на стипендійний фонд імені Любки Колесси при Університеті Меꥳлл у Монреалі. Хто би хотів прилучитися до цієї благородної акції, просимо звернутися на адресу “Lubka Kolessa Piano Scholarship Fund”:

Development Office

Schulich School of Music

McGill University

555 Sherbrooke West

Montreal, QC H3A 1E3