Громадянка CШA  надала фінансову підтримку для першого в Україні будинку спільноти “Лярш-Ковчег”

Матвій Матушак

Мирон Пелех (у центрі), один із членів спільноти, який житиме в новому будинку спільноти “Лярш-Ковчег”, радіє, беручи участь в урочистостях його відкриття17 листопада Львів став місцем відкриття першого в Україні та на теренах колишнього Радянського Союзу дому спільноти “Лярш-Ковчег”. Пані Наталя С. Патриляк з Нью-Джерсі, сім’я якої належала до парафії Свв. Петра і Павла Української Католицької Церкви у Джерсі Cіті, пожертвувала 100 тисяч доларів на придбання та перебудову будинку на світлу згадку про її дорогого брата з особливими потребами, покійного Петра Лойда Патриляка (1945 – 2006).

“Спільнота “Лярш”, яка була заснована у Франції Жаном Ваньє у 1964 році, на сьогодні є міжнародною мережею 135 спільнот у 33 країнах світу”, – розповіла Зеня Кушпета з “Лярш-Дейбрейк”  в Торонто, яка є добровольцем в Україні вже протягом 19 років та допомагає тут засновувати організації для людей з особливими потребами.

“У спільнотах “Лярш” люди з розумовою неповносправністю та молоді особи – асистенти живуть разом у невеликих домівках, розділяють своє щоденне життя у дружбі та праці. В Україні є п’ять денних програм спільнот “Лярш-Ковчег” у Львові, а тепер ми маємо щастя відкрити перший житловий будинок спільноти “Лярш”“.

Зеня Кушпета наголосила: “Лярш” допомагає формувати усвідомленість про особливі дари і покликання осіб неповносправних та змінювати ставлення до них у суспільстві. “Лярш” є знаком єдності та надії, що ми дійсно можемо жити разом у суспільстві з людьми розумово неповносправними. Найчастіше вони справді змінюють наші серця та стають нашими вчителями відкритості і щирості, вчать нас про внутрішню свободу, про довіру і прощення. На сьогодні є досить багато молодих людей в Україні, які прагнуть жити та працювати у спільноті з тими, які мають особливі потреби, але й, як досвідчуємо, і особливі дари”.

Український католицький єпископ Владика Венедикт Алексійчук освятив помешкання, яке розраховане на чотирьох-п’ятьох друзів з особливими потребами та трьох-чотирьох молодих асистентів. Також участь в урочистостях з нагоди відкриття взяли міський голова Львова Андрій Садовий та його дружина Катерина, яка є добровольцем од-нієї з майстерень “Ляршу” із 2007 року, та Тарас Добко, перший проректор Українського Католицького Університету.

“Асистенти – це члени нашої спільноти,” – розповіла сестра Лукія Мурашко, провідник спільноти “Лярш-Ковчег”. (LArche у перекладі з французької мови на українську означає “ковчег”.) “Важливо, щоб людина мала відкрите серце і могла розуміти слабшу людину”.

Сестра Лукія наголосила, що є величезна потреба в таких будинках. “Лише у спільноті “Лярш-Ковчег”, – вона сказала, – є 65 осіб з розумовою неповносправністю, тому потреба у таких будиночках дуже велика”. Неповносправні особи, батьки яких померли, а також ті, у кого складна сімейна ситуація, будуть жити в цьому домі з молодими асистентами.

У січні 2007 року Зеня Кушпета отримала лист електронною поштою, який видався їй “маленьким чудом”. Виявляється, п. Маріанна Грубець була присутньою на урочистостях з нагоди oсвячень  Єпископа Владики Гліба Лончини у соборі Св. Юра у Львові у 2002 році. Владика Гліб був у той час крайовим капеланом спільнот “Віри і Світла” в Україні (партнерська організація “Ляршу”), і особи неповносправні були присутніми на урочистостях разом з п. Кушпетою. П. Грубець зустрілася там з Зенею Кушпетою, і вони мали нагоду коротко поспілкуватися.

Двоюрідна сестра п. Грубець, Наталя Патриляк, протягом довшого часу збирала гроші, щоб могти опікуватися своїм розумово неповносправним молодшим братом Петром. Вона була його єдиною опікункою після смерті їхньої матері. Але Петро помер у травні 2006 року, і наступного року Наталя Патриляк попросила свою двоюрідну сестру Маріанну допомогти їй знайти шлях, щоб використати ці гроші на допомогу людям з особливими потребами в Україні. Маріанна Грубець сконтактувалася з Зенею Кушпетою.

“Це було мрією спільноти “Лярш-Ковчег” – відкрити колись у майбутньому житловий будиночок у Львові, – розповіла п. Кушпета. – Тому це справжнє благословення, що п. Патриляк побажала допомогти нам здійснити цю мрію!”

Український католицький Єпис-коп Владика Павло Хомницький зі Стемфордської Єпархії допоміг переправити гроші, а анонімні жертводавці з Європи надали додаткові кошти на закуплення будинку в лютому 2010 року. Владнання юридичних аспектів та процес реконструкції стали справжнім викликом. “Це був великий проект, – розповіла п. Кушпета. – Також була потреба спорудити другий поверх. Але тут є гарний садок, і будинок міститься у самому місті Львові, на що ми і на-діялися”.

Згідно зі словами Ганни Косів, голови адміністративної ради “Лярш-Ковчегу”, спеціальна табличка була розміщена у домі для вшанування пам’яті Петра Лойда Патриляка та для вияву щирої вдячності спільноти для п. Наталії Патриляк за її любов і щедру пожертву, яка дозволила спільноті “Лярш-Ковчегу” відкрити свій перший житловий будинок. Поруч з табличкою висить гарна фотографія Петра Лойда та його сестри Наталії.

“Це – особлива подія, – наголосив Владика Алексійчук. – У сучасному світі чомусь ми не вчимося шанувати одні одних. Перед нами постають особи, які є інакші. Для нас не завжди є просто з ними поводитися. Ми деколи кажемо “неповносправні”, але кожен з нас є по-своєму неповносправний у певних ділянках”.

“Цей осередок, ця спільнота дає нам змогу побачити, що інші, відмінні від нас люди – не хворі, не неповносправні, не потребуючі, а просто – інші. Їхня присутність у нашій громаді, в нашій Церкві, в нашому середовищі є дуже важлива для нас, щоб побачити, що кожна людина – дар Божий”, – на завершення додав Владика Венедикт.

 
PHOTO

Мирон Пелех (у центрі), один із членів спільноти, який житиме в новому будинку спільноти “Лярш-Ковчег”, радіє, беручи участь в урочистостях його відкриття