ЗАЯВА
Київського
міського товариства “Меморіал” ім. Василя Стуса щодо
проявів
агресії російської влади до світового українства
23-24 грудня 2010 року владою Російської Федерації було
вчинено
черговий антиукраїнський випад. З бібліотеки української літератури в
Москві
було вилучено близько 50 найменувань книжок та періодичних видань з
метою, як
було пояснено, “проведення психо-лінгвістичної експертизи”.
26 грудня
бібліотека була закрита, а саме приміщення опечатане. Паралельно з цими
діями
правоохоронними органами РФ була відкрита кримінальна справа “за
фактом
розповсюдження екстремістської літератури”.
І хоча на сьогодні бібліотека вже відкрита,
вилучена література не повернута, і кримінальна справа не закрита.
Ще раніше була ліквідована Федеральна
Національно-Культурна Автономія Українців в Росії – як заявив
міністр
закордонних справ Росії С. Лавров, “за ведення політичної
діяльності”.
Такі агресивні, недружні дії російської влади до
українців, які є громадянами Росії, позбавлення їх права отримувати
інформацію
про події в Україні та світі не тільки з російських ЗМІ, права мати
власну
історію і культуру свідчать про активізацію антиукраїнської складової в
державній політиці РФ, метою якої є поступова асиміляція українців,
розчинення
їх у російському мовно-культурному й історичному середовищі і, як
наслідок,
втрата національної ідентичності.
Непоодинокі інші випадки дискримінації
українського населення РФ. Все, що було створено руками українців в
Росії:
церкви, бібліотеки, театри, школи, громадські організації, засоби
масової
інформації, впродовж останнього часу свідомо закривається, приміщення
та інше
майно відбираються, а особи, які пропагують та відроджують українську
культуру,
духовність й історію, стають жертвами дискримінації. Наслідком такої
політики
“братської держави” є обмеження, аж до повного зникнення,
культурного та
духовного простору проживання українців не лише в Москві, але навіть на
їх
етнічних землях – Краснодарського й Ставропольського країв,
Білгородщини,
Курщини, Вороніжчини, Брянщини. Під тиском влади припиняють свою
діяльність
українські громадські організації на Далекому Сході, де проживають
сотні тисяч
наших земляків ще з часів “столипінської реформи”, а їх
провідники
переслідуються аж до фізичного знищення.
У той самий час російська національна меншина в
Україні забезпечується Українською державою на кошти платників податків
України. Це не лише школи, театри, музеї, бібліотеки, а й громадські
організації, навіть такі, які мають відверту антиукраїнську
спрямованість та
діяльність.
Вочевидь, російська влада роздмухує міхи
шовінізму. Агресія з мовно-культурного та інформаційного простору
останнім
часом все частіше виплескується в загрозу реалізації плану поглинання
України
Росією, що його відкрито озвучують російські маргінальні націоналісти
на кшталт
кремлівського трубадура Дугіна.
Прикро, що ані президент України, ані Уряд і
парламент не зробили жодного кроку на захист українців, які проживають
в Росії.
Більше того, зі зміною влади в Україні різко активізувалися
антиукраїнські
організації, що своїми діями підштовхують Україну до прірви
міжнаціональної
ворожнечі, до дискримінації українців в Україні.
Один із стовпів, на яких тримається Українська
держава, – духовність – руйнується новою владою втручанням
у релігійні справи
та насаджуванням в Україні чужої для нас Церкви, а разом з нею –
чужого
світогляду, який сьогодні називається “русскій мір”.
Посадові особи нової
влади, свідомо чи несвідомо, працюють на реалізацію ворожої для України
політики – дозволяють чужинцям руйнувати наші святині,
захоплювати або палити
наші храми, насаджувати чужу й обмежувати власну мову, витирати з
пам’яті і
переписувати нашу власну історію й заміняти на чужу, нав’язувати
нам своїх
героїв, свою культуру, свою віру.
Що це, як не ознака нищення не лише держави,
нації, але й українського етносу з усіма притаманними йому ознаками.
Все зазначене відбувається на тлі переслідувань
національно-патріотичних сил та руйнування державницького середовища,
яке
здатне протидіяти вже неприхованій агресії Росії проти всього
українського.
Тих, хто перебуває в матеріальній або
ідеологічній залежності від Росії, серед нас ще досить багато.
Російському
керівництву це добре відомо, тому Кремль дестабілізує Україну,
використовуючи
свою “п’яту колону”. Саме для її юридичного прикриття
і матеріального
забезпечення в Росії прийнятий закон “О государственной политике
Российской
Федерации в отношении соотечественников за рубежом” від
24.05.1999 р., в якому
є дуже цікавий пункт: “соотечественник” визначається не
громадянством, не
національністю, а на підставі його “ідеологічної і
культурно-мовної
самоідентифікації”.
Виходячи
з реальної загрози існування України як держави та українців як нації і
етносу,
а також з неспроможності чи небажання керівництва України протистояти
цим
загрозам, Київська міська організація “Меморіал” ім. Василя
Стуса звертається
до українців всього світу із закликом: засудити агресивні шовіністичні
випади
російської влади проти України; встати на захист українців, які
проживають в
Росії; викривати та чинити опір діяльності проросійських шовіністичних
організацій в Україні; на практиці реалізовувати безсмертні слова Т.
Шевченка
“В своїй хаті своя сила, і правда, і воля” шляхом
організації та облаштування
власного українського життя, забезпечення національно-культурних потреб
власними силами, як це робить світове українство уже багато поколінь.
За
дорученням зборів Київської
міської організації “Меморіал”
ім. В. Стуса
Голова КМО “Меморіал”