Сторінки Віри КЕ: Хронiка, Коментарi, Рiзне...

Дата в лютому

7 лютого 1933 р. помер видатний актор, режисер, корифей українського побутового театру і громадський діяч Микола Садовський (справжнє прізвище Тобілевич). Народжений у селі Костуватому (на Херсонщині). Замолоду брав участь в аматорських гуртках, а з 1888 р. – у професійних театрах. У 1905 р., на запрошення з Галичини, очолював театр “Руської Бесіди” у Львові разом із Заньковецькою, чим значно підніс театральну культуру на західноукраїнських землях. Повернувшись у Київ, Садовський заснував перший український театр у Полтаві, а від 1919 р. діяв у Києві. У роках української державности Садовський працював як головний уповноважений у справах народних театрів у Галичині, в Ужгороді, у Празі. Повернувшись у 1926 р. в УССР, у тодішній політичній ситуації Садовський уже не мав права на власний театр, але виступав у різних театрах, знімався в головних ролях у фільмі. Залишив спогади “МОЇ ТЕАТРАЛЬНІ ЗГАДКИ”, опубліковані посмертно 1956 р. Садовський уславився у всіх ролях, що їх грав у театрах, але також в оперних репертуарах і як виконавець українських народних пісень. Як режисер він виховав цілу плеяду добрих українських акторів,    даючи їм велику волю у творенні образу. Роль Садовського як культурного і громадського діяча виходить далеко за межі театру. Його діяльність сприяла народженню нового покоління української інтелігенції ХХ століття.

PHOTO 
Aктор, режисер Микола Садовський
 Новорічні побажання зі старорічних резолюцій

Побажань не можна викинути з нашого життя, навіть коли вони не сповняються, бо вони також уприємнюють життя і сумні хвилини, коли сонце надії сховається за далекий горизонт. Не зашкодить проти надії сподіватися навіть спізнених побажань. Бажаю, щоб ви мали добрий старий сир, щоб їсти, старе вино, щоб пити, старих друзів, щоб веселитися, але самі щоб ви ніколи не постаріли. Бажаю, щоб українці подарували хоч колись годину в році для вшанування пам’яті героїв, що рятували з такою посвятою всіх людей від Чорнобильської катастрофи. Бажаю, щоб ви знайшли ключ до багатства і блискучої слави, але не співаючи “український рок-н-рол”. Не тратьте охоти стреміти до перфектности, що б ви не робили, бо ви її ніколи не осягнете (Сальвадор Далі), але шукати за перфектністю дасть вам велике задоволення. Бажаю, щоб ви усміхалися до всього світу не тільки губами, але душею і серцем, тоді і ваш цей усміх вийде на здоров’я. Жийте, відчувайте, творіть і робіть швидкі децизії. Упадок Ннполеона прийшов не через битву під Вотерлю, тільки почався, коли він стратив здатність робити швидкі децизії. Рішайте, рішайте швидко, бо навіть коли зле рішите, вийде краще, ніж  розгубитеся в нерішучості. Бажаю, щоб ви вчилися з життя – про життя, і то зі свого життя, а не виключно з книжок і теорій.  Вірте в це, що правдиве, любіть це, що рідкісне, пийте це, що здорове (борщ), і тримайте язик за зубами на всіх мовах, які знаєте. Прозіт!

Нотатки і факти

У 2010 році минуло 75 років від смерті оперного співака світової слави Модеста Менцінського. Він чарував своїм предивним чудовим голосом і мешканців великих міст, і столиць Європи, і своїх краян, коли відбував турне по Галичині. Менцінський був перший тенор опер у Стокгольмі, у Львові, а з 1926 р. знову у Стокгольмі, де й помер. Менцінського вшановували навіть королі: у Швеції король Оскар Другий нагородив його Великою Золотою Медаллю, король Ґустав П’ятий – Лицарським Хрестом і Орденом Вази, а коронована принцеса подарувала йому свій портрет з посвятою. Але Менцінський найбільше цінив листа, що прислала йому королева Вікторія після прем’єри “Трістана і Ізольди”. Менцінський часто співав у замку. Королева любила говорити з ним про творчість Ваґнера, бо вона була його великим знавцем. Варто би колись ушанувати якоюсь імпрезою наших видатних співаків.

* * *

Від реакції світу залежить багато, щоб кривди, знущання, несправедливість дістали моральну рекомпенсату. Ці події, ці імпрези не підлягають законам критики та рецензій. Вони відбуваються не для прославлення виконавців чи для того, щоб додати кілька позитивів для діяльности тої чи іншої організації. Відзначення подій, людей не належить до монополії якоїсь одної організації.

* * *
Найважливіша роль апетиту – це  те, що апетит помагає продавати багато куховарських книжок!

* * *
У деяких танцях танцюристи вискакують на сцену, як корок з шампана.

* * *
Леонід Полтава:

Безсмертна музико у спопелілих нотах!

Чому тебе у крицю не вкували? У мармурі не вирили?

На рештках стін, покритих білим пилом,

Сторічна опера ще зберегла Бетховена й Шопена –

Погруддя тих, що не вмістили в грудях свої чуття –

І роздавали нам.

Опінія

В останніх часах у різних частинах нашої Землі почали появлятися неймовірні вогні, на які пожежники не були приготовані, хоча боротьба з вогнем – це суть їхньої праці. Колись давно люди творили про вогонь легенди, особливо про зачаття вогню. У греків Титан Прометей украв вогонь від олімпійських богів. Жителі островів полудневого Тихого океану розказують, що король культури Мауі зійшов до пекла і там навчився мистецтва творення вогню. Первісні жителі островів Каролайна вірили, що люди дістали вогонь від богів через птаха МВІ, що приніс вогонь у дзьобі і заховав його в деревах, а людина одержала цей вогонь, потираючи докупи прутики. Індіанські племена вогнем величали своїх предків. Різні семітські племена успокоювали бога вогню Мелеха, жертвуючи йому першого народженого сина. Жертвування богові вогню було першим актом ранньої молитви між передісторичними індусами. В класичних часах не так прославляли, як радше “підхліблювалися” богині домашнього вогнища Гестії і богові вогню Гефестові, а римляни подібно величали бога Вулкана. Величання вогню дійшло до найвищого ступеня в Персії – теперішній Іран, де церемоніальне береження вогню стало підставою зороастрянської релігії. Коли мусульмани завоювали Персію, вони зразу погасили “святий вогонь” у святинях Персії. Але поконані перси втекли в Індію і забрали зі собою “святий вогонь” як ознаку своєї національности. Контролювання вогню попхало людей до цивілізації. Вживання вогню розвинуло споживання варених страв. Першим джерелом вогню напевно були блискавиці. Арістотель у четвертому столітті до Христа включив вогонь у чотири найважливіші елементи життя, а це: повітря, вода, земля і вогонь. Але в недавнім минулім і тепер вогонь наробив великі шкоди, що напевно стануть історичним явищем. Люди давно перестали до вогню молитися, тільки навчилися його контролювати і з нього користати. Розум переміг!

“BIS ORAT QUI CANTAT” –

“Хто співає – молиться подвійно”

Лозунг музичної школи “Санкт Майкл” у Торонто

Ця школа була заснована 1937 року, а від 1939 року влаштовує кожного року величавий Різдвяний концерт, в якому беруть участь всі школярі, від наймолодших до найстарших. Концерти відбуваються і в катедрі Санкт Майкл, і в Massey Hall, що був збудований у 1894 р. як концертна аудиторія. Тепер вона вже старенька, але акустика в ній чи не найкраща в цілій Канаді! Коли до Торонто почала напливати повоєнна еміграція, в Мессі Голл відбувалися всі наші імпрези. Від того часу все і всі постаріли, тільки акустика така сама, “як було колись”.

 У школі “Санкт Майкл” виросло багато професіоналів, як, наприклад, внук панства Пільків у Торонто, що своїм виплеканим баритоном чарує публіку в різних операх. У кожнім концерті школи виступає два-три абсольвенти цієї школи, що вже займають якусь визначну позицію у світі музики.

PHOTOS

1 - Початок і кінець концерту з участю всіх школярів та оркестру

2 - Наймолодша група при акомпаніаменті фортепіано (ех, що за чудовий піаніст) також чудова! У другому ряду знизу, останній по правій руці – наш внук Олександер

(Фотографії я робила під час цьогорічного концерту в Мессі Голл 12.10.2010)

 “ТОП ТЕН лист” на лютий

1. Не робіть з мухи слона.
2. Як вас покличуть до слова – не робіть зі “слова” проповіді.
3. Будьте справедливі до тих, що ви їх не любите, і до тих, що вас не люблять.
4.  “Думайте – читайте”, а ще краще: “Читайте – і думайте”.
5. Напишіть усе, що ви запам’ятали про 2010 рік. Скоротіть і дайте до газети.
6. Пийте на здоров’я, але вважайте на бактерії.
7. Дивіться В ЖИТТЯ, а не тільки НА ЖИТТЯ!
8. Пригадайте собі книжку Ірени Книш “ВІДГУКИ ЧАСУ”. Знайдіть її і прочитайте – будете мати велику приємність.
9. Не закривайте своїми байдужими обіймами голод за любов’ю!
10. Пам’ятайте, що все життя треба робити порядок зі своїм життям. 

Спробуйте цей картопляний пудинг

Втріть на тертці шість обчищених, помитих бараболь. Відцідіть з них скільки можете води. Додайте втерту на тертці цибулю, дві ложки муки, 2 яйця, солі і перцю до смаку і три ложки оливи. Добре вимішайте. Вляйте до    парексу чи бляшаного посуду до печення, щедро намащеного всередині оливою. 3верху покропіть оливою і легенько посипте паприкою. Печіть при температурі 400 ступенів Фаренгейта приблизно годину, доки верх не стане бронзовий. Як пристигне – покраяти на шматки і їсти з квасною сметаною.