Cвіжі барви традиційних українських колядок

Дагмара Дувірак, д-р музикології

Щозими під час різдвяних святкувань хор “Веснівка” тішить українську громаду Торонто концертом колядок та щедрівок. Що особливо відрадно – кожен раз традиційний концерт збагачується новими свіжими барвами та несподіваними творчими відкриттями. Незмінний та невтомний керівник – диригент хору п. Галина Квітка Кондрацька не лише постійно шукає і знаходить мало знані чи незаслужено забуті композиції українських музик минулих поколінь. Дуже часто вона спеціально замовляє твори українським та канадським композиторам українського роду. Завдяки цьому, як ми мали вже не раз нагоду переконатися, українська музична традиція у жанрі хорової музики збагачується щораз новими вартісними композиціями.

У цьогорічному різдвяному концерті хору “Веснівка” (разом із Чоловічим Камерним Хором під орудою Г. Квітки Кондрацької), що відбувся 14 січня в Islington United Church, було чимало свіжих несподіванок. Помимо вже згаданих хорових колективів, у концерті взяв участь талановитий гітарист Стефан Жураковський. Його фантазія на тему знаменитого “Щедрика” стала cвоєрідним ліричним інтермеццо програми. Цей твір продемонстрував не лише віртуозне володіння автора інструментом, але і досить оригінальне трансформування музичного прообразу, що у вишуканих гармонічно-фактурних варіаціях часом лише окремими штрихами нагадувало про еталонний взірець Леонтовича. Свіжі відтінки вніс С. Жураковський і до обробки щедрівки “В зеленім ліску”, що була виконана камерною групою жіночого хору у супроводі його гітари.

Однак і хорова програма вирізнялася оригінальністю. Помимо того, що обрані твори представляли всі три складові української різдвяної хорової традиції – церковні коляди, народні колядки та щедрівки – новорічні побажання, – всі ці групи були представлені творами або менше знаними, або й цілком новими та вперше виконуваними.

Жанр церковних коляд репрезентував урочистий тропар “З нами Бог” Петра Турчанинова, прегарна композиція з чудовими солодкими гармоніями, зовсім у стилі А. Веделя, традиції якого Турчанинов, як вірний учень та послідовник, розвивав як на рідному ґрунті, у Києві, так і потім у Петербурзі. Хоча Турчанинов є добре відомий в Росії, лише останнім часом його творчість була заслужено відроджена в Україні як частина національної культурної спадщини. Іншу сторінку української церковної традиції представив хор твором “Днесь поюще” Кирила Стеценка – майстерною композицією з багатою підголосковою фактурою та динамічною, а водночас маєстатичною будовою.

Народні колядки та щедрівки у хорових обробках різних авторів були представлені у розмаїтті їх регіональних традицій: подільські, буковинські, лемківські, поліські, волинські та гуцульські. Значна частина цих обробок була написана двома композиторами – Олександром Яковчуком та Зеновієм Лавришиним – на замовлення хору “Веснівка” і виконувалася вперше.

Олександр Яковчук, який закінчив Київську консерваторію, успішно розпочав свою музичну діяльність в Україні, а тепер продовжує її в Торонто, є композитором досвіченим у різноманітних жанрах, включаючи оперу, балет, ораторію, симфонії, кантати та різноманітні камерні опуси. Представлені ним обробки а capella колядок з Поділля та Полісся продемонстрували віртуозне володіння сучасним хоровим письмом, особливе замилування у розкішних  “багатошарових” гетерофонних звучаннях голосів, з барвистими терпкими, а все ж м’якими співзвуччями.

Зеновій Лавришин, композитор, диригент, піаніст, є добре відомий українській громаді в Канаді. Його нові обробки українських колядок з Буковини та Лемківщини відрізняються певною аскетичністю музичного мислення, де лінія переважає над барвою, а діатоніка над хроматикою. Поліфонічне голосоведення, часом жорстке та гостро дисонантне, виявило нові несподівані відтінки у таких щедрівках, як “Прилетіла ластівочка” та “Гей, чи ти там дома”.

Регіональний “спектр” доповнили обробки колядок з Волині сучасного композитора з України Олександра Некрасова, більш традиційні за письмом, а все ж цікаві за композиційним вирішенням та свіжими модуляційними ходами. А завершили програму ефектні твори Михайла Гайворонського – своєрідні блискучі хорові “парафрази” на мотиви гуцульських колядок та щедрівок.

Зайве й повторювати, що хор “Веснівка” був, як завжди, на висоті. Чи разом з чоловічою групою, чи в супроводі фортепіано (концертмейстер Жанна Руцінська), чи a capella, хор завжди звучав злагоджено та збалансовано, гнучко слідкуючи за розвитком поетично-музичних образів та майстерно відтворюючи різноманітні авторські стильові манери, представлені в концерті.

Що ж, будемо з нетерпінням чекати наступного Різдвяного сезону та гадати, що нового знову подарує нам “Веснівка”.