Св. п. мґр. Ярославі Зорич

Китиця циній у сороковий день смерти

17 лютого 1917 – 2 листопада 2009

Наше авто стало коло хати ч. 18 Леланд у Торонто. Нас привітали чудові великі, високі, повні радости та кольору цинії. Горіли сонячним літом... Таких ще, мабуть, не бачила... Двері відчинила пані Слава Зорич, усміхнено дивилася на мій подив і сказала: “Це з України...”

Я привезла деякі матеріали до журналу “Українка в світі”. Слава Зорич – редакторка нашого сфужівського журналу ще від 1983 р., коли Екзекутива СФУЖО і журнал перенеслися з Америки до Канади.

Перші роки, початки в Канаді, були складні. Голова СФУЖО, д-р Квітковська, жила в Детройті. Пані Слава тісно співпрацювала із заступницею голови, пані Лесею Ковальською. А в 1987 р., як мене обрано заступницею голови, почалася моя співпраця з пані Славою. Ми були в постійних контактах.  Вона була самостійним редактором журналу, але завжди, і в пізніші роки, як я стала головою, зверталася до мене чи то з питаннями, чи за згодою певного матеріалу.

Я була щаслива, що ми мали таку редакторку. Журнал виходив на час, вона підбирала цікаві матеріали. Правильна літературна мова – це був закон її праці. Не раз і я до неї зверталася, як мені треба було правильне слово чи вислів. Завжди допомогла. Тільки раз сказала: “Не знаю... треба подивитися до словника...” Боліла сучасним занечищенням мови, хвилювали її всякі “уроки та канікули”...   “Це ж не розвиток української мови, а свідоме її нищення москалями”, –  не раз казала мені.

17 років (1983–2000) тої муравлиної, педантичної, редакторської праці вона вложила у СФУЖО. Та не тільки. Деколи появлялися і її статті чи короткі нотатки. А в житті української громади пані Слава 30 років була директоркою Курсів Українознавства, редакторкою журналу Організації Українок Канади (ОУК) “Жіночий Світ”, виголошувала доповіді, приходила на різні імпрези. У 1972–1975 роках була головою Централі ОУК і з тої позиції в 1972–1977 роках – заступницею голови СФУЖО.  Пресова референтка СФУЖО, голова Резолюційної Комісії СФУЖО 1982–1987. А скільки праці і обов’язків поза СФУЖО!

І коли ж вона мала час на цинії?

Як ми відзначали 50-ліття СФУЖО, звернулися до наших складових організацій, щоб номінували по одній особі на відзначення з нагоди 50-ліття. ОУК подала Ярославу Зорич. На VІ Конгресі СФУЖО в 1992 р. Ярослава Зорич була відзначена почесним членством СФУЖО.

Скромна, рішуча, ділова, обов’язкова, не любила бути “на першому місці”, не любила довгих розмов... (страта часу!) Знавець нашої літератури і літературної мови, була незаступима в житті-діяльності СФУЖО.

Хай з Богом відпочиває після земних трудів.

Вічна Їй пам’ять.

Оксана Бризгун-Соколик,

почесна голова СФУЖО