Спілкуйтеся українською, розвивайте її, бороніть її!

Андрій Зав’ялов

У цей день, у День української писемності та мови, я до вас звертатимусь українською мовою, друзі. Для мене, як для людини, для якої рідною є російська мова, сьогодні важливо донести повідомлення із закликом зберігати українську мову. Я як єдиний викладач української мови в місті Іркутську, Росія, закликаю вас – бережіть її, розвивайте її, спілкуйтесь нею. Я почав вчити українську у 14 років, самостійно, у нас в родині тільки прабабуся трішки спілкується українською. Може, мене потягнуло в той час до рідних коренів чи що, я не знаю. Але я абсолютно не шкодую про те, що я її вивчив та спілкуюся нею зі всіма вами. Я викладаю українську вже третій рік поспіль, мені тепер 22 роки, і курси української в нашому місті проводяться безкоштовно. Це таке своєрідне волонтерство. Мені цікаво вчити людей української. Хай у нас і небагато ходить на ті курси (близько 6-8 осіб щорічно), але це вже щось. Ми виписуємо підручники з України, з міста Львова, з Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного Університету “Львівська Політех-ніка”. Але я отримую від того моральне задоволення – що я даю людям можливість доторкнутися до України, трішки зрозуміти, що таке – Україна. Я дуже радий, що у нас є люди, які хочуть дізнатися, хто вони є, хочуть вивчити мову своїх бабусь та дідусів, бо вчать її просто для себе, тому що подобається.

Також під час Канадсько-Української Парламентарної Програ-ми у побутових розмовах я спілкуюсь зі всіма українською мовою, крім наших грузинських друзів, – з ними російською. Тут, у Канаді, я взагалі мало спілкуюся російською, навіть незважаючи на те, що деякі наші хлопці та дівчата з України спілкуються зі мною російською. І я не кажу, що це погано, бо я поважаю свою рідну мову. Я просто звертаюся до вас – спілкуйтеся українською, розвивайте її, бороніть її, бо мова – це наш чинник, це те, що відрізняє нас від інших, це те, навколо чого справді можуть українці гуртуватися та може Україна будуватися. І це дуже важливо – спілкуватися українською. Навіть якщо у вас російськомовне оточення в Україні – українською не буде шкідливо поговорити хоча б просто для тренування. Я завжди, як приїжджаю в Україну, розмовляю з місцевими мешканцями українською мовою, і байдуже мені, якою мовою вони мені відповідають. Це такий мій принцип: якщо я в Україні – то виключно українською. Звісно, там, у нас, в далекому Сибіру, ніяких перешкод проти української не робиться, і мені завжди є з ким нею поговорити, з певними людьми з нашого Українського Культурного Центру. Але іноді нахлинає нестерпне бажання чути та розмовляти українською. Ви, напевно, це зрозумієте, коли або мігруєте кудись, або поїдете у довготривалу подорож чи на навчання. Один мій друг з Києва якось мені сказав: “Ти знаєш, Андрію, це дуже дивно, і не прикольно, що москаль заохочує українців спілкуватися українською. Це вже просто щось”. А одна моя знайома з Москви, почувши, як я розмовляю українською, сказала (даю переклад з російської на українську): “Я жодного слова не зрозуміла з того, що ти сказав, але яка ж гарна українська мова, так би і слухала її все своє життя”.

Пане Ігоре (Ігор Бардин – директор Канадсько-Української Парламентарної Програми), я дуже Вам вдячний, що Ви мені дали можливість доторкнутися до західного світу, подивитися, як люди живуть тут. Надзвичайно важливо те, що Ви робите – Ви даєте молоді можливість подивитися на те, як можна жити, як можна будувати стосунки між людьми, будувати суспільний устрій, будувати добробут. Після цього досвіду, я думаю, що ми всі зрозуміємо, яким чином можна навести лад у себе вдома, у себе в місті, у себе в країні. Бо не треба вигадувати велосипед знову, треба просто подивитися, як він робиться, і зробити велосипед для себе, такий, щоб тобі було зручно на ньому їхати. Цей досвід залишиться зі мною на все моє подальше життя. Пане Ігоре, дуже важливо продовжувати Програму і після 2015 року, бо йде дуже цікаве нове покоління, і там є теж над чим працювати. Я бажаю Вам здоров’я, щастя, всіляких успіхів та любові – Многая літа!