НАВКОЛО СВІТУ

У Нью-Йорку відкрили перший хмарочос на місці веж-близнюків

У Нижньому Мангеттені 13 листопада відкрився перший із хмарочосів, які влада міста вирішила звести на місці, де раніше стояли вежі-близнюки, зруйновані внаслідок теракту 11 вересня 2001 року, повідомляє Reuters.

Нова будівля, висота якої становить 298 метрів, отримала назву Всесвітній Торговий Центр-4.

У церемонії відкриття будівлі взяли участь мер мегаполісу Майкл Блумберг, відомий японський архітектор Фуміхіко Макі, який спроектував ВТЦ-4, а також члени міської ради Нью-Йорку.

У даний час майже всі з 72 поверхів хмарочоса пустують. Компанії-забудовнику Silverstein Properties вдалося здати в оренду лише близько половини будівлі. Загальна площа всіх її поверхів складає понад 214 кв. км.

“Хмарочос спроектований так, щоб добре вписуватися в архітектуру Нью-Йорку. Ця будівля відповідає його динамічній атмосфері. Разом з тим хмарочос повинен залучити орендарів і бути успішним у комерційному плані. Я вірю в успіх цього проекту”, – зазначив архітектор ВТЦ-4.

Планується, що в цілому комплекс, у який входить ВТЦ-4, включатиме в себе шість або сім хмарочосів, які зведуть на місці теракту і поруч з ним, а також кілька інших будівель.

Газета через 150 років перепросила за відмову публікувати промову Лінкольна

Американська газета The Patriot-News of Harrisburg напередодні 150-ої річниці історичного виступу Авраама Лінкольна перепросила за відмову публікувати Геттісберзьку промову президента.

“150 років тому керівники нашого видання прийняли рішення, виняткове у своїй упередженості. Це рішення було настільки неправильним, що ми не можемо не спробувати виправити того, що сталося”, – йдеться у тексті редакційної колонки, опублікованому 14 листопада ц. р.

У 1863 році газета The Patriot&Union, попередниця The Patriot-News, відмовилася публікувати промову Авраама Лінкольна, обмежившись коротким абзацом: “Ми обходимо своєю увагою виступ президента. Для країни буде благом, якщо про його дурні зауваження ніхто і ніколи більше не згадає. Тому ми віддаємо цю промову забуттю”.

Геттісберзька промова Лінкольна була виголошена ним на відкритті національного солдатського кладовища у Геттісбергу, штат Пенсильванія, 19 листопада 1863 року. За чотири з половиною місяці до цього тут відбулася одна з найбільш кровопролитних битв війни Півночі і Півдня. Промова президента вважається у США одним із найбільших втілень ораторського мистецтва. Вона тривала трохи більше двох хвилин і стала класичним текстом американської історії.

Газета The Patriot&Union, що відмовилася публікувати текст виступу, була в числі демократичних ЗМІ, які противилися всім діям Авраама Лінкольна. Як заявили в нинішній редакції The Patriot-News, рішення не публікувати промову президента могло бути пов’язане з політичними настроями керівництва, а могло бути прийнято під впливом міцного алкоголю.

Українські робото-автомобілі найпрудкіші

Це засвідчили результати Міжнародних змагань мобільних роботів, які відбулися у Брестському Державному Технічному Університеті. У них взяли участь 11 команд з п’яти країн Європи – Білорусі, України, Польщі, Словаччини й Чехії. Організувала цей турнір студентська науково-дослідна лабораторія “Робототехніка”. Тут усе відбувалося так само, як і на чемпіонаті світу з кільцевих автогонок “Формула-1”, тільки у перегонах брали участь автомобілі-роботи, сконструйовані й виготовлені студентами. Машинки рухаються самостійно, виконуючи команди вмонтованих у них датчиків комп’ютерних програм. Кращим визнається болід, який випередить суперників і фінішує першим.

Як і у великому спорті, спершу класифікаційна комісія визначила гідних брати участь у змаганнях. Під час конкурсних заїздів деякі роботи ламалися, збивалися з дороги, інколи крушили трасу й один одного. У фіналі зійшлись дві українські дружини: “Fotonika” з Національного Університету “Львівська Політехніка” і команда ZGA з Одеського Національного Політехнічного Університету. Хоч одесити були дебютантами турніру, та саме вони здобули перемогу. А господарям змагань – команді “Fresh” довелося задовольнятися лише бронзовими нагородами.

Зіркою цього турніру став юний одесит Борис Тимченко. Його робот під неофіційною назвою “Котик” став переможцем гонок. Він на цілих три хвилини обігнав машини суперників, пройшовши 30 кіл по трасі на середній швидкості в 11 км/год., а інколи розганявся й до 40 км/год.! Навіть сам конструктор не чекав такої удатності від свого “розумника”. Борис змайстрував його за чотири місяці, а програму для свого робота написав в останній вечір перед змаганнями.

“Найсклад-ніше – змусити робота рухатися на великій швидкості, – зазначає автор “Котика”. – Для цього програмісти використовують алгоритм так званого поліцейського розвороту: машину на швидкості заносить на поворотах, але вона мчить далі, прямо, як в американських бойовиках. Мобільні роботи з допомогою датчиків миттєво виявляють всі перепони і самостійно долають їх. Управління ними відбувається без участі людини. ”.

Не виключено, що студенти з Одеської Політехніки невдовзі теж влаштують змагання роботів у своєму місті. А ще молоді конструктори виношують ідею запрограмувати квадрокоптер — четиригвинтовий безпілотний вертоліт. А згодом вони мріють перейти на об’єкти великих розмірів, зокрема програмувати безпілотні автомобілі.

Сергій Горицвіт

Пенсія принца Чарльза іде на благодійність – Mirror

Новоспечений пенсіонер принц Чарльз, якому 14 листопада виповнилося 65 років, вирішив відмовитися від щотижневих 110.15 державних виплат і направити їх на благодійність, пише Mirror.

День народження принц зустрів не у Великобританії, а в Індії, де він перебуває з візитом разом зі своєю дружиною Каміллою, герцогинею Корнуольською. Там у нього запланована низка дипломатичних зустрічей. Символічне свято було влаштоване ввечері у посольстві Великобританії.

Принц Чарльз є найстаршим спадкоємцем Британського престолу чоловічої статі. У тому разі, якщо він найближчим часом зійде на трон, він поб’є рекорд віку коронації британських монархів, – Вільгельм IV став королем у віці 64 років і 10 місяців.