Св. п. Марія і Семен Лантух

З сумом повідомляємо українську громаду, що 1 вересня 2011 р. відійшла у вічність св. п. Марія Лантух, з дому Сульджук.

Народилася Марія 2 квітня 1921 р. у с. Бистриці, на Волині. Дитинство і юність минули на рідному Поліссі.

Вихована в родині українських патріотів, з юних літ долучалася до націоналістично-визвольної боротьби українського народу проти польських, совєтських і німецьких поневолювачів. На завдання свого рідного дядька – отамана Тараса Бульби-Боровця, організатора Української Повстанської Армії в роки Другої світової війни, виконувала роль зв’язкової, за що була заарештована поляками і німцями. Незважаючи на допити і знущання, не видала жодної таємниці і не назвала жодного імені.

Після війни опинилася в Німеччині, де в таборах працювала як перекладач.

Відтак емігрувала до Канади, у провінцію Альберта. Згодом переїхала до Торонто, де зустріла свого майбутнього чоловіка Семена Лантуха.

Марія і Семен одружилися у 1949 р. У 1951 р. у подружжя народилася доня Оля, а у 1954 р. – доня Ганнуся в Монреалі.

Через деякий час родина Лантухів знову повернулася до Торонто. Тут Марія брала активну участь у громадському житті української громади – у жіночих організаціях, зокрема в Комітеті Українок Канади, та при православній церкві Св. Андрія.

Марія Лантух була дуже інтелігентною людиною – любила музику, танці, балет, організовувала концерти в церкві. В такому ж дусі разом з чоловіком Семеном, організатором і власником української радіопрограми “Прометей”, виховала дітей – Олю і Ганнусю.

Надзвичайно любила свою родину, тішилася внуками – Робертом, Наталкою і Вікторією.

Відійшла від нас чудова людина, велика українська патріотка, наша найдорожча мама і бабуся – св. п. Марія Лантух.

Нехай канадська земля буде їй легкою, а пам’ять про неї – вічною!

 

Залишені у смутку:

Доня Оля з чоловіком Реєм

Доня Ганнуся з чоловіком Роббі

Внуки Роберт, Наталка і Вікторія

 

У пам’ять батьків – новопредставленої св. п. Марії Лантух та св. п. Семена Лантуха, який відійшов у вічність 5 вересня 2005 р., – родина складає пожертву на пресовий фонд “Нового Шляху”.

Вічна Їм пам’ять!