У день уродин Уласа Самчука

У день своїх уродин Улас Самчук дістав прекрасний подарунок – перший переклад на англійську мову свого твору. Це МАРІЯ. Переклала д-р Рома Франко.

Презентація книжки відбулася у переповненій залі Інституту Св. Володимира в Торонто. Головною особою недільного пополудня була д-р Рома Франко, бо це була презентація не тільки “МАРІЇ”, її 21-го перекладу творів української літаратури, а презентація ще інших творів українських письменників, недавно виданих англійською мовою в її перекладі. Імпреза проводилася англійською мовою, бо були запрошені гості-неукраїнці. Одні, які цікавлятъся українською літературою, інші, які подивляють муравлину працю д-р Роми Франко.

Рома Франко – колишній професор Саскачеванського Уні-веситету, де була головою відділу слов’янських студій і головою відділу модерних мов та літератур. Тепер вже на пенсії. У перекладах тісно співпрацювала зі своєю сестрою Сонею Морріс, з якою дістала нагороду Юрія Луцького за українські літературні переклади.

Пополуднем дуже вдало провадила п. Валентина Курилів. Її вступ впровадив слухачів у літературну працю Р. Франко, в нашу літературу та познайомив з доповідачами.

Першою виступила Оксана Бризгун-Соколик, представивши життя і працю Уласа Самчука з великою оцінкою першого перекладу його твору на англійську мову. Тим більше твору, першого в літературі про Голодомор 1932-1933 років.

Другим виступив Павло Ціпівник, який був редактором “МАРІЇ” та інших перекладів д-р Роми Франко після смерті її сестри. Обговорюв книгу “Desperate times” авторів, які писали про часи початків ХХ століття, Першу світову війну, російську революцію та перші дні совєтської влади.

Останньою виступила д-р Рома Франко. Вона говорила про дві антології оповідань авторів, які писали про кінець ХІХ та початки ХХ століття, про етнічні непорозуміння того часу, надуживання влади і под.

Хоча “МАРІЄЮ” Уласа Самчука відзначалося його століття, королевою пополудня була д-р Рома Франко. Бо, дякуючи їй, англомовний читач матиме змогу ознайомитися з “МАРІЄЮ” і ще 20-ма іншими творами нашої літератури! Вона працює із власної ініціативи, без винагороди, видає і розсилає університетам та бібліотекам книжки за свої кошти і не чекає на подяку! Це Людина з великої букви! Вона справді заслуговує на відзначення Конгресу Українців Канади!

Цікава дискусія при каві завершила успішний вечір.


Т. Б.