Зі сумом сповіщаємо українську громаду, що 15 вересня 2013 року у віці 86 років у Торонто відійшла у вічність


св. п.

Світлана Грибінська –

літературний псевдонім

Світлана Кузьменко


Світлана Кузьменко – українська поетеса, прозаїк, критик, перекладач. Член ПЕН-клубу, член Президії Об’єднання українських письменників “Слово” у Канаді. Член Національної спілки письменників України.

Світлана Кузьменко (уроджена Вакуловська) – дружина відомого поета Бориса Олександріва-Грибінського, який помер у 1979 році.

Народилася 19 вересня 1926 року на Чернігівщині в інтелігентній родині: батько – юрист, мати – педагог. Жила на Полтавщині.

У 15 років виїхала з України. Під час Другої світової війни потрапила

до Німеччини, де в Реґензбурзі здобула середню освіту.

У 1948 р. приїхала до Канади, де одружилася із Борисом Грибінським.

Вивчала бібліотекарство у Політехнічному Інституті Раєрсона в Торонто. Згодом працювала у бібліотеці слов’янського відділу Торонтського Університету. Співпрацювала з газетою “Новий Шлях”, де редагувала літературну сторінку, яка користувалася великою популярністю читачів,

та з журналом “Веселка”.

Літературну творчість почала в Канаді. Перші збірки її поезії – “Івасик та його абетка” (1974) і “Півникова пригода” (1981) – написані для дітей. С. Кузьменко – автор поетичних збірок “Вічний проростень” (1981), “У сяйві променів” (1984), збірки оповідань “Новоталалаївські рефлексії” (1976), що вийшли у видавництві Об’єднання українських письменників

Слово” в Канаді.

У 1997 р. Світлана Кузьменко приїздила в Україну.

Відзначалася на конкурсах Українського літературного Фонду

ім. І. Франка (1978, 1981), конкурсі ім. Марусі Бек

при Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій.

Св. п. Світлана Кузьменко залишила у глибокому смутку двох синів – Бориса і Александра, онуків Адріана, Деніеля, Метью та Вільяма, невісток Анжелу і Деббі, братову, племінниць, племінників, кузинів та їх родини, дальшу родину і багато друзів у Північній Америці та Україні.

Похована покійна на цвинтарі Park Lawn в Торонто.

Вічна Їй пам’ять.


Дирекція і працівники редакції “Нового Шляху”