Доповнення до статті “Згадка про незгаданого”

(Ч. 34 за 1 вересня 2011 р., стор. 11)

Недавно одержав я Ваш часопис зі статтею про мого вуйка – д-ра Тараса Юрія Снігуровича. В першу чергу хочу подякувати Вам та пані Вірі Ке за пам’ять про цього надзвичайного чоловіка.  За моєї пам’яті, пані Віра ще спілкувалася з нашою родиною в Ляндеку, Австрія, та дружила з моєю тетою Дарією Нижанківською-Снігурович (померла 1980 року). За спогад про мого вуйка наша рідня дуже їй вдячна. Може, через віддаль часу деякі речі не були правильно представлені, і я хотів би їх належно справити. 

Д-р Снігурович народився у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) у 1918 році, а помер у Вінніпезі 5 липня 2011 року. Хоч перейшов три версії пістряків, помер зі занепаду здоров’я на 93-му році життя в піклувальному домі для старших. До гімназії ходив у місті Станіславові, а на дентистику поїхав до Варшави, де вчився у Stomatological Institute of Warsaw. Коли вибухнула Друга світова війна, він перебрався до Львова, де почав студії медицини. За перевіркою з його донькою, його родини не було у Старому Самборі, а була в місті його народження.

Невдало було сказано, що “Сумніваюся, чи хто йому навіть співав “Вічная пам’ять”...” Для інформації друзів хочу сказати: під час його недуги протягом трьох років (вступив до піклувального дому 29 грудня 2008 року) його відвідували члени рідні з міста, з Едмонтону, Торонто і Америки, учні, професори та товариші-дентисти, знайомі та священики, і часто приїздила його прибрана донька, котра займалася справами під час і по смерті. Сам похорон відбувся 16 липня, коли з’їхалися рідні, були репрезентації з Факультету Дентистики на чолі з деканом та його дружиною, колишні учні та ближчі і дальші знайомі. До катедри Св. Володимира і Ольги у Вінніпезі на похорон 16 липня прийшло понад 300 людей.

Тарас залишив по собі великий вклад не тільки у сфері дентистики, але й у мистецькій ділянці іконописання, винаходів зображень на різних матеріалах і підходу самого зображення. В цілості він виготовив понад 1,000 образів, котрі знаходяться в місті Галл, Квебек, у Canadian Museum of Civilization, у Вінніпезі у Winnipeg Art Gallery та Winnipeg Millennium Library, в будинках Дентистичного Факультету при Університеті Манітоба, в ратуші міста Вінніпегу тощо. Найбільший спадок його мистецької спадщини одержав Осередок Української Культури й Освіти у Вінніпезі. Крім цього, він продавав свої образи через галереї або приватно та роздавав членам родини. Тепер Факультет Дентистики планує створити особливу фундацію в його імені.

Богдан І. Шулякевич