Уклін дорогим нашим сеньйорам

Пансіон ім. Івана Франка у Миссиссазі по-особливому вшанував своїх мешканців у місяці, присвяченому старшим

Як легко насолоджуватися життям, коли бачиш на власні очі його красу, – у час, коли буяють трави, цвітуть сади, над вишнями рояться невтомні бджоли і все довкола пахне літом... В Онтаріо, як і по цілій Канаді, перший місяць літа – червень – спеціально присвячений старшим, сеньйорам. Цьогорічним гаслом є “Насолоджуймося життям”, тобто живімо яскраво, дихаймо на повні груди, радіймо кожному дневі, будьмо активними.

Для сеньйорів Пансіону ім. Івана Франка, що у Миссиссазі, бути активними не новина, бо вже від самого початку заснування Пансіону наші мешканці не знають, що таке сумувати, – увесь час зайняті. Колись було багато ручних робіт для оздоблення новозбудованого Пансіону: ткацтво, вишивання, декорування місцевої гордості – Музею українського народного мистецтва. З часом потреби і зацікавлення змінилися, але бажання робити щось корисне для добра своєї оселі у мешканців залишається сталим. І якщо говорити про нинішніх добровольців Пансіону, то майже всі вони є нашими мешканцями – енергійні, віддані, завжди охочі допомогти. Навіть до найменшої праці, яку виконують, ставляться з повною посвятою: чи то вареники ліпити, чи обривати “вишеньки-черешеньки червонії-спілі”, чи чистити яблука (плоди з місцевого саду), з яких наші пані-кухарки приготовляють смачні муси і солодке печиво... І тому на святі на честь сеньйорів Пансіону ім. Івана Франка 29 червня Дирекція та адміністрація мали на меті по-особливому відзначити своїх мешканців-добровольців і жертводавців, а також поґратулювати всім старшим за те, що у золотій порі свого віку залишаються енергійними, творчими і повними життя.

Свято на вшанування сеньйорів розпочалося подячною Святою Літургією, яку за здоров’я мешканців у каплиці Пансіону на Вінстон Чирчіл Бульвар відправив священик УПЦ о. Богдан Сенцьо. А за кілька годин, десь коло 2-ої пополудні, до святково прибраного зимового городу почали сходитися мешканці та гості. Кожен вибирав собі місце до вподоби, зручно розташовувався за столиком, накритим на 4 персони, і під звуки фортепіано зачаровано полинав у спогади... У декого на очах сльози – так зворушливо грає маестро Мирослав Іванів, переносячи у час, коли під ту ж саму музику кружляли вони у вальсі, молоді, щасливі... Запах герані (вазоночки на столах призначені у дарунок для кожного учасника свята), золото й вишивка на обрусах додають затишку і водночас вишуканості очікуваній події та, разом з тим, промовисто свідчать: “Ви для нас цінні, дорогі наші сеньйори. Уклін Вам!”

Ця думка прозвучала й у вітальному слові екзекутивного директора Терені Тонкович, котра подивляла мужність і щоденний героїзм українських родин-поселенців у Канаді, які своєю невтомною працею змагали за кращу будучність для своїх дітей. Щиро подякувавши усім сеньйорам, пані Тонкович спеціально відзначила найактивніших з них, котрі безкорисною добровільною працею спричинилися для добра і процвітання Пансіону у 2010 році. Від імені Дирекції Пансіону ім. Івана Франка та Управи Товариства Український Дім для старших їм були вручені подячні грамоти. Ось імена наших добровольців та їхні заслуги: отець-капелян Тарас Гарасимчук (духовний провід і моральна підтримка для мешканців Пансіону), п. Володимир Даровський (мистецьке обтинання кущів та дерев), п. Роман Чипчар (фотографії і фільмування імпрез у Пансіоні), п. Володимир Савдик (допомога при церковній обслузі, при чищенні яблук і в саду), п. Микола Дроб’яско (висвітлення фільмів для мешканців, допомога при чищенні яблук і в саду), п. Іван Кацюба (допомога при церковній обслузі та чищення яблук).

Ліпити вареники та/або чистити яблука, а також зривати вишні, яблука, сливи зі саду Пансіону допомагали добровольці: п-і Ярослава Андріїв, п-і Марія Галівушка, п-і Антоніна Гамівка, п. Микола Ґудз, п-і Тіна Дашко, п. Василь Катериняк, п-і Лідія Коваленко, п-і Анна Купчак, п-і Ева Маслюх, п. Михайло Меланек, п-во Яніна і Василь Мендзак, п. Орест Найда, п. Віктор Павленко, п. Іван Панькуш, п. Петро Параняк, п. Григорій Пилип’як, п. Василь Прийма, п-і Анна Тимик, п-і Ева Товарницька, п. Антон Федицький,  п-і Надія Хемій, п-і Євгенія Ціховлас.

Особливої уваги заслуговують і ті мешканці, котрі, не маючи змоги допомагати фізично, постійно підтримують Пансіон ім. Івана Франка фінансово. Подячні грамоти були вручені жертводавцям, які до червня 2011 року склали на потреби Пансіону більш ніж п’ять тисяч доларів ($5,000). Ось їхні імена: п. Михайло Джансон ($82,050), отець-капелян Тарас Гарасимчук ($24,800), п-і Марія Блажко ($9,900), п-во Анна і Павло Дрозд ($8,400), п-во Вероніка і Володимир Дуб ($8,100), п. Петро Параняк ($7,000), п. Володимир Даровський ($6,120), п. Роман Чипчар ($6,100), п-і Ада Горгота ($5,582), п-і Александра Матвійчук ($5,000).

Щиро дякуємо усім Вам, дорогі наші, шановні добровольці і жертводавці! Хай Бог винагородить сторицею.

На святі сеньйорів у Пансіоні ім. І. Франка, як і годиться, не обійшлося без смачного частування. Мешканці, жартуючи, запитували, чи ми, бува, не додали у панч чогось “міцнішого”, – напрочуд веселий настрій мали всі. Насамкінець, коли внесли великий, по-мистецькому оздоблений торт, на якому було написано “Уклін сеньйорам” і горіли бенгальські вогні, залунало гучне многоліття для наших старших. Присутній на святі заступник голови Дирекції Олександр Харченко відзначив, що ні в одній країні так достойно не пошановують старших, як у Канаді, і ми повинні бути гордими з того, що живемо тут. Коли ж слово взяла член Дирекції Марія Шкамбара, обличчя сеньйорів зацвіли усмішками: приємно було чути, що наші мешканці нагадують пані Шкамбарі її односельчан з України. А це означає, що зберігся тут, у Пансіоні, український дух і традиції. Тому-то так по-родинному забавлялися наші сеньйори на своїм святі, під звуки акордеону співаючи народних пісень і... насолоджуючись життям!

Квітка Гриньків

PHOTOS

На святі сеньйорів у Пансіоні ім. І. Франка

Жертводавець Александра Матвійчук з подячною грамотою