Життя і творчість Нілa Хасевича

Оксана Закидальська

Ніл Хасевич народився 1905 р. на Волині, в родині убогого селянського диякона. Ще підлітком він стратив ліву ногу, коли потрапив під поїзд. У 1943 р. Хасевич став членом УПА і, ховаючись у підпільних бункерах, створив мистецтво, котре, як пише д-р Даревич, “займає центральне і значне місце у визвольній боротьбі, яку вела УПА”.

 У 1926 р. Хасевича прийняли до Школи Красного Мистецтва у Варшаві (пізніше це Академія Красного Мистецтва), де він одержав кілька відзначень за рисунок і малярство. Він діставав фінансову допомогу на студії, але у 1931 р. мусив покинути навчання. На початку 1930-их Хасевич повернувся на Волинь, де працював як графік. Його роботи показували на виставках, і у 1936 р. його друки були включені в міжнародну виставку у Варшаві.

Навесні 1943 р. Хасевич вступив в УПА і очолив секцію пропаганди в УПА-Північ, яка воювала під командуванням Клима Савура-Охріма. Хасевич оформляв антирадянські афіші, летючки, виконував ілюстрації і логотипи, рисував карикатури, проектував ордени, медалі і відзнаки. Він мусив працювати в умовах постійної небезпеки, без відповідних матеріалів. Метою його художньої роботи було поширення ідеї визвольного руху і мобілізація українського населення проти совєтської влади.

Однією з форм комунікації з народом були афіші, які, силою обставин, мусили бути малими, а саме розміром 8х6 см, т. зв. листівки-афіші, які непомітно розповсюджували серед населення. Д-р Даревич пише: “Хасевич був неперевершеним майстром малої листівки-афіші... У цій насиченій змістом графіці мистець успішно поєднував зображення з мінімальним текстом”.

Афіші робилися серіями. Тільки друга версія з 1949 афіші “Слава Україні” збереглася, але його символіка наголошує, що УПА боролася на двох фронтах: повстанець крокує вперед по прапорах нацистської Німеччини і Радянського Союзу. Aфішa “Воля народам, воля людині” пропагує ідею потрeби об’єднання усіх у боротьбі проти СССР.

У серії “Сатири і шаржі” Хасевич висміює владу, її політику і провідників, наголошуючи негативи. У час, коли будь-яку критику совєтського режиму карали арештами, роками ув’язнення в ґулаґу, депортацією чи навіть смертю, “пропагандивно-політична творчість Хасевича у всіх своїх видах була неймовірно відважним проявом боротьби мистця і підпільника”, – пише д-р Даревич.

Серія “Волинь в боротьбі” була виконана у 1948-1949 роках з наміром видати альбом, але це не вдалося. У даних працях переважають вояки і природа – ліси улюбленої Хасевичем Волині.

Хасевич готував т. зв. бофони (скорочення від “бойовий фонд”) – грошові посвідки за одержані продукти, стягнені чи даровані на підтримку визвольного руху. Він також зробив понад 20 портретів, реалістично виконаних, включно з автопортретом, який появляється на обкладинці книжки Літопису. Він готував видання – наприклад, “Український перець”, який включав карикатури, скеровані проти обох – Гітлера і Сталіна.

Впродовж усіх років (1943 – 1952) життя у криївках, коли він працював для УПА, на Ніла Хасевича полювали совєти, і 4 березня 1952 гебісти оточили його криївку в Рівненській області. У криївку закинули гранати, убивши Хасевича і двох його приятелів. Їхні тіла були вивезені до містечка Клевань і виставлені для упізнання.

Про Ніла Хасевича д-р Даревич підсумовує: ”Жодна інша підпільна організація того часу не спромоглася на таку плідну, різнорідну і професійну продукцію пропагандивного візуального матеріалу. Жоден інший підпільний мистець не досягає рівня творчості Ніла Хасевича”.

Авторами 10-го тому Бібліотеки Літопису УПА – “Життя і творчість Ніла Хасевича” – є Олександр Іщук та Ігор Марчук, зі вступом д-р Дарії Даревич. Том вийшов у 2011 р. і включає ілюстрації більшості знаних робіт Ніла Хасевича, як також його життєпис. Книжка написана українською мовою, але вступ є в українській і англійській мовах. Книжку можна замовити на сайті www.litopysupa.com

PHOTOS

1 - Обкладинка 10-го тому Бібліотеки Літопису УПА

2 - Афішa “Волинь в боротьбі”

3 -  Серія сатири – “Партія веде”