Сергій Квіт про свободу слова в Україні

Сергій Квіт досить часто буває в Торонто. Двічі доктор наук, він є автором двох книг та близько сотні наукових статей, працював редактором часопису “Слово” та заснував Школу журналістики в Києво-Могилянській Академії. Тепер президент Києво-Могилянської Академії, він добре відомий своїми відкритими листами на захист автономії вищих учбових закладів в Україні, оборону свободи слова та підтримку української мови як єдиної державної мови в Україні.

23 травня доктор Квіт виступив в галереї КУМФ на запрошення Наукового Товариства ім. Т. Шевченка в Канаді з доповіддю на тему свободи слова в Україні. Почавши з історичного екскурсу, д-р Квіт зазначив, що ключовим моментом для пробудження активності суспільства стала катастрофа на Чорнобильській АЕС. Відтак у розвитку засобів масової комунікації він визначив два важливі етапи. Перший – кінець 80-их – початок 90-их років, коли у Києві та Львові з’явилися незалежні газети. Другий – період Помаранчевої революції. Якщо перший був спричинений загальними процесами розпаду Радянського Союзу, то другий виник як протистояння жорсткій політиці Кучми, котрий намагався будь-якими способами приборкати непокірну пресу (аж до варварського вбивства Георгія Ґонґадзе). Саме з кучмівським періодом пов’язані горезвісні “темники”, введені Віктором Медведчуком, – таємні списки тем, нав’язуваних журналістам для обговорення у пресі та ефірі. І хоча, як вважає С. Квіт, журналісти не були ініціаторами Помаранчевої революції, справжня журналістська революція відбувалася одночасно з Помаранчевою.

Від того часу і до сьогодні журналістика в Україні є дуже активною. Мас-медії в Україні перестали бути монопольною власністю керуючого державного апарату – вони стали частиною бізнесу і мають багатьох власників. Це, на думку С. Квіта, є позитивною рисою, бо забезпечує багатоманітність думок і позицій в суспільстві. Ще один надзвичайно важливий фактор, що сприяє свободі слова в Україні, – це поширення інтернету і сателітного телебачення – за останньою статистикою, близько 30 відсотків українців користується інтернетом. Завдяки цьому розвиваються як якісна професійна журналістика, так і громадянська журналістика, що поширює інформацію в інтернеті.

Надзвичайно важлива проблема сучасного розвинутого демократичного суспільства – це виховання нової генерації журналістів. Саме це завдання ставить перед собою Києво-Могилянська Академія. Президент Академії Сергій Квіт розповів про те, як важко було отримати від влади ліцензію, щоб організувати в Академії Школу журналістики західного зразка. Допомогло звернення до преси, яка взяла на кпини тих, що ставили перепони, – і ліцензію вдалося дістати. Тепер Києво-Могилянська Академія є відкритою трибуною, де публікуються дослідження найболючіших сторінок історії України (Голодомору 1932-1933 рр., сталінського геноциду) і обговорюються контроверсійні проблеми сьогодення (пропонована Табачником реформа освіти, закон про мови та інші).

Очевидно, оптимізм д-ра Квіта щодо майбутнього в Україні є поміркований. Зміни в суспільстві, що відбулися завдяки Помаранчевій революції, не були закріплені конституцією, отже, зворотний процес є можливий – і спроби до цього спостерігаємо в діях теперішнього уряду Януковича. (Від себе додам, що, незважаючи на активну пресову акцію, скандальний мовний проект регіоналам таки вдалося “пропхати” у Верховній Раді, а президент України В. Янукович підписав його.) І все ж, стверджує Сергій Квіт, як би теперішній владі не подобалася російська модель управління, що контролює в державі все, на думку С. Квіта, цього їй не вдасться досягти. Свобода слова, на його думку, є реальним здобутком сучасного українського суспільства. 

Дагмара Турчин-Дувірак,

пресовий референт НТШ

PHOTO

Д-р Сергій Квіт під час доповіді в Торонто