Здається, президент оглух

Йосиф Сірка

---------------------

Передвиборчим гаслом Януковича було: “Почую кожного!” З цього багато хто очікував морального, етичного, відповідального президента, якого обрали майже 49% (48,95) виборців (більшість була за Ю. Тимошенко та проти всіх). Саме мораль, етика, відповідальність є тими рисами порядного політика, якому виборці висловлюють довіру.

Завдяки цим категоріям розвиваються і стабілізуються родини, людські взаємини і суспільство взагалі. Перші три є запорукою довіри, а коли їх нема, то й довіри нема між людьми, а зокрема до політиків, посадовців.

Саме моральність, етичність, відповідальність були властивостями характеру Нельсона Мандели, який навіть у своїх 95 років став символом морального політика, якого поважав увесь світ. Цей велетень Південно-Африканської Республіки після 20-річного ув’язнення став на чолі руху, який довів світові, що расизм і терор можна побороти любов’ю до ближнього, чистотою моралі й етики, відповідальністю за свої вчинки. Мандела здобув довіру темношкірих і білих у своїй країні, а поза нею – здобув визнання, якого не мав жоден політик кінця ХХ – початку ХХІ століття.

Світлий образ улюбленого світом політика буде довгі роки прикладом для прийдешніх поколінь, а може, і для політиків, які ставитимуть на перше місце службу людям, а не самозбагачення. Типу такого політика і гуманної людини бракує тепер в Україні, де при владі також президент, який сидів, але відсидів він за інші ідеали, аніж Нельсон Мандела.

Злочинні банди людиноподібних створінь (їх важко назвати людьми), які ґумовими палицями до крові б’ють мирних дітей; які на дорогому авто наганяють журналістку на дорозі і по-звірячому калічать молоду жінку; які спалюють авта майданника та ножем наносять йому небезпечні рани – це свідчення, що влада та владна партія не знає, що таке мораль, що таке етика, що таке відповідальність!

Найбільшим нещастям отих людиноподібних істот є те, що вони за гроші готові на будь-який злочин. Саме тут бачимо аморальний вплив совєтської системи на формування деяких типів, які сьогодні при владі, які все покликаються на “спільну історію”, на “спільні перемоги”, на “спільні досягнення”.

Звідки ж взялися оті нелюди, які за певну суму грошей готові не тільки покалічити, але й вбити невинну людину? Чи це є найбільшим досягненням комуністичного режиму, який ніколи не зважав на людські втрати, аби тільки втриматися при владі? Саме сьогоднішня аморальна влада в Україні, яка тримається на підкупах депутатів, на фальсифікації виборів, на нищенні політичних противників, на корупції, на кишенькових суддях, які готові виправдати вбивцю – родича посадовця чи депутата та засудити невинного.

Хіба це не злочин проти власного народу, який скористався мирним протестом проти сваволі голови уряду, котрий перевершив свої уповноваження і брехнею відмовив країні цивілізаційний розвиток? Хіба це не злочин, коли десятки тисяч, а часом і сотні тисяч людей мирно протестують проти політики уряду і мерзнуть на морозі, а уряд, на чолі з президентом, навіть не реагує на протести?

Хто дав право Азарову розпоряджатися майбутнім українського народу? Янукович міг його призначити головою уряду, але ж і він не має права відмовляти народові у його меті жити в цивілізованій Європі, а не в колоніальній Азії. Президент, який набрав ледве 49% виборців, не має права заганяти країну в імперську пастку, яку так старанно підготував для України  кремлівський “собіратєль” утрачених колоній.

Якщо влада святкує Новий рік та Різдвяні свята і не звертає уваги на десятки тисяч протестуючих, які готові на жертви у морозі задля майбутнього країни, то це не те що неморальна влада – вона нелегітимна. Якщо влада неморальна і не здатна нести відповідальність за злочини у країні, то автоматично сама доводить свою нездатність, і її слід усунути.

Якщо можновладці протягом довше місяця не зуміли навіть вказати пальцем на винуватця антилюдського злочину проти дітей, то вони не здатні керувати країною, бо вони не знають, що у країні робиться. Тобто голова уряду, який протягом довше місяця не зумів не те що покарати, а навіть знайти винуватців злочину, сам повинен би проявити характер та людську гідність і сказати, що він добровільно відступає з посади.

Але ж ми знаємо, що для такого вчинку потрібно мати мораль, потрібно мати характер, потрібно мати культуру поведінки, навіть якщо ти у пенсійному віці! Поведінка голови уряду в Україні свідчить про те, що для нього краще неморальна поведінка, аніж моральний вихід на пенсію.

На жаль, такої поведінки і президент, який на словах згадує навіть Господа, а таємно служить сатані. Яка ж то “любов до ближнього”, коли ти йдеш їсти кутю до теплих і розкішних хоромів, а десятки тисяч мерзнуть і все ще надіються, що ти виконаєш обіцянку і поведеш народ до цивілізації, до добробуту і демократії?!

Передвиборча обіцянка “Почую кожного!” нагадує скоріш глухонімого! Якщо ж “слон на вухо наступив”, то ще є очі – подивись на ті сотні тисяч невдоволених і запитай: Чим можу допомогти? Бо саме таке питання напрошується у святкові дні, коли люди відзначають народження найгуманнішого Спасителя, який закликав: “Люби ближнього, як сам себе!”