Для тебе, Україно! Музична присвята

Конкурс молодих  виконавців творів українських композиторів у Бурлінгтоні

Євгенія Петрова

Талановитість українського народу в царині поезії і музики підтверджена століттями і тисячами імен. Його представники завжди намагалися донести до світу наші музично-пісенні скарби, допомогти людям пізнати чистоту і свіжість українського музичного мистецтва, якому по праву належить одне з почесних місць. Керуючись саме такими думками, Відділ Конгресу Українців Канади міста Гамільтону 25 березня 2007 року провів конкурс виконавців творів українських композиторів під назвою “Для тебе, Україно! Музична присвята”. На відміну від попередніх конкурсів, що уже впродовж 40 років проходять на сценах Торонто та його околиць, останній має оригінальний характер, оскільки до участи в ньому залучено старшу молодь – віком від 18 до 24 років.

– Я вже давно жила думкою про проведення заходу, який би через посередництво молодих талантів зміг донести красу української музики до широкого кола глядачів, і не тільки українського походження, –  розповідає голова КУК Ольга Шевель. – А коли поділилась цим з Любою Петлюрою, секретаркою нашого Відділу, зрозуміла, що маю гарячого прихильника, і побачила, настільки близькою є ця ідея і для неї, і, як виявилось пізніше, для інших моїх співвітчизників. Та, всупереч сподіванням, шлях до успіху виявився не таким-то вже й легким – від представлення нового проекту до сьогодні минуло майже два з половиною роки. Однак сьогодні всі труднощі і перешкоди позаду, і ми з впевненістю можемо сказати, що досягли своєї мети. Проведений на початку березня цього року попередній, відбірковий, етап конкурсу показав, що всі 10 учасників конкурсу – Саша Чаплигіна, Деніс Кракнел, Валерій Кононов, Юрій Лозинський, Метью Отто, Сергій Перунов, Юрій Петлюра, Стефанія Романюк, В’ячеслав Серебряник, Ганна Якауцева – не є людьми випадковими. Для всіх них у більшій чи меншій мірі музика стала частиною життя. Відповідно до умов конкурсу до участи у фінальній частині було відібрано 6 претендентів.

Свідками чудової музичної події – фінального конкурсу виконавців творів українських композиторів, що проходила в англіканському соборі Св. Христофора у м. Бурлінгтоні, стали близько 100 чоловік.

 Першою виступила молода канадська скрипалька Деніс Кракнел (Торонто). Вона порадувала слухачів ніжними мелодіями сонати для скрипки та піаніно Григорія Фіала. Відомо, що український народ – голосистий, із вродженою музичністю, а його пісні – від ніжно-ліричних до глибоко-патріотичних – обіймають широкий спектр людського життя. І в цьому можна було переконатись на прикладі творів, які запропонували конкурсанти-вокалісти: Юрій Кононов, Стефанія Романюк та Ганна Якауцева. За умовами конкурсу вони виконали по дві пісні. “Чорнії брови, карії очі, темні, як нічка, ясні, як день...” – хіба можна з байдужістю слухати слова цієї знайомої кожному пісні-романсу, автором слів і музики якої є український народ. Цю пісню в обробці українського композитора Федора Недененка виконав Валерій Кононов (Торонто), який зумів натхненним виконанням передати ніжність і чистоту справжньої дівочої краси. Як відомо, українська пісня має тісний зв’язок з історією народу. Тому цілком зрозуміло, чому до свого репертуару Стефанія Романюк (Калгарі) включила пісню “Моя Україно”, яка, здається, торкнулася душі кожного присутнього – і не тільки своєю мелодійністю та майстерністю виконання, але й змістом. “І слава твоя оживе неодмінно, і доля розквітне ясна, моя Україно...” –  ці чудові слова С. Голованівського, покладені на музику відомим українським композитором І. Шамо, звучали в далекому від України канадському соборі досить символічно. Та українська весела вдача, попри всі негаразди, бере своє. Отож остання вокалістка, Ганна Якауцева (Торонто) розвіяла лірично-задумливий настрій аудиторії артистичним виконанням українських народних жартівливих пісень “Ой співаночки мої” та “Од Києва до Лубен” у музичному аранжуванні Станіслава Людкевича та Віктора Мішалова. Було б дивно під час такої музичної акції не почути звуки  бандури – оригінального українського музичного інструменту. На конкурсі його представив молодий, але добре знайомий публіці Юрій Петлюра (Стоуні Крік), який дав присутнім можливість дістати насолоду від композицій ”Там, де вітер віє” у власній обробці та “Ехо степів” Григорія Китастого. На жаль, у конкурсі не зміг взяти участь канадієць Метью Отто (Торонто), у  виконанні якого мав би прозвучати музичний твір “У пам’ять про жертви Чорнобиля” композитора Лариси Кузьменко.

Слід відзначити і такий важливий елемент під час проведення конкурсу, як інформація про авторів виконуваних музичних творів, яку так доречно подавала ведуча і автор сценарію Марічка Глібович-Данкен.

Після виступів було надано слово президентові Конгресу Українців Канади Орисі Сушко, яка добре розуміє важливість заходів такого характеру, оскільки вона сама, а також уся її родина протягом довгих років має безпосереднє відношення до українського музичного мистецтва в Канаді. Пані Сушко щиро подякувала усім учасникам і організаторам та побажала й далі продовжувати цю важливу для всього українства  справу.

Поки професійне журі, у складі якого працювали Леон Каран, Андрій Дмитрович та д-р Ґлен Малорі, оцінювало виступи учасників, професійний музикант Леся Михальська продовжила хвилини задоволення прекрасним виконанням українських пісень на арфі.

– Перед тим, як вийти на цю сцену, я  поцікавився: як сказати по-українськи “Bravo!”, – сказав головний суддя д-р Ґлен Малорі. – Отож, усім учасникам і організаторам конкурсу – “Браво!”.

Почесне перше місце було по праву віддано молодому бандуристу Юрію Петлюрі, а друге та третє місця зайняли юні вокалістки Ганна Якауцева та Стефанія Романюк. Як нагороду за виборені місця переможці отримали ще й заохочувальні премії, люб’язно надані спонсорами конкурсу, основними з яких стали Об’єднана Українська Кредитова Спілка та Фундація ім. Т. Шевченка.  

Було б несправедливо не згадати імена людей, які доклали неабияких зусиль до  успішної реалізації цього проекту. Це Ольга Шевель, Люба Петлюра, Марічка Глібович-Данкен, Маруся Голядик, Ліда Нарожняк, Оля Делвекіо. З перших днів працюючи пліч-о-пліч, вони перетворилися у дружну команду, а найбільшою нагородою для них стало задоволення учасників та публіки від проведеного конкурсу. Сьогодні ж, коли вже можна полегшено зітхнути, організатори конкурсу задумуються над майбутнім. За словами Люби Петлюри, у планах Конгресу Українців Канади, Відділ Гамільтон є розширити категорію учасників, залучивши до участи музичні колективи, а також подбати про більшу зацікавленість у конкурсі українців та представників інших національностей.

Перебуваючи під враженням від такої події, переконуєшся, що мистецтво присутнє не тільки у стінах інститутів та консерваторій – воно всюди, де є любов і серйозний підхід до справи. А навколо людей, які живуть нею, завжди гуртуються однодумці. І тому віриться, що такі конкурси розширять можливості як для обдарованої молоді, так і для популяризації високої української культури на міжнародній арені.