СТОРІНКИ ВІРИ КЕ: ХРОНІКА    КОМЕНТАРІ    РІЗНЕ

 

Катерина ГрушевськаКатерина Грушевська

Відомими, славетними люди стали не через пропаганду, тільки тому, що вони щось особливе створили, щось додали до людського життя. Наприклад, д-р Кристиан Бернард здійснив першу у світі пересадку людського серця. Першим чоловіком, що одержав нове серце від померлого чоловіка, був Луїс Вашканський. Д-р Йонас Салк випрацював вакцину проти поліомієліту. Александер Ґрегем Белл, американський учений, винайшов телефон. Фініс Барнум зробив життя щасливішим, створивши модерний цирк. Томас Джеферсон, третій американський президент, політичний філософ, освітній реформатор, державний муж, був автором Декларації Незалежності. Бенджамін Френклін показав світові, що блискавки – це електрика, а його винахід громовідводу зберіг багато будинків від знищення блискавками. Він також винайшов двофокусні окуляри. Американка Люсі Стоун перша почала боротися за право жінок голосувати, вона перша відкинула під час одруження слова, що має слухатися чоловіка, і стала першою жінкою, що після одруження затримала своє дівоче прізвище. Найбільший учений світу – Альберт Ейнштейн увійшов в історію своєю теорією відносності, яка зробила докорінний злам у науковому мисленні, а його дослідницька праця стала наріжним каменем для розвитку атомної енергії. Сьогодні теорію дії ракетного рушія знає кожний учень у середній школі, але 125 років тому це була революційна теорія, яку перший у світі розробив та обоснував українець Микола Кибальчич. На доказ великої ваги цієї теорії названо його іменем один із кратерів Місяця, поряд з Кoпeрником.

Справжніх вершин світової слави не могла добитися одинока донька Михайла Грушевського – Катерина Грушевська, бо у 1939 році радянська влада засудила її на 8 років найстрашніших концтаборів, закидаючи їй, що вона була учасницею контрреволюційної організації, яка підготовляла збройне повстання з метою повалення радянської влади і створення “самостійної, буржуазної, націоналістичної держави”. Кате-рина Грушевська померла 30 березня 1943 р. у Темлагу і похована десь у Новосибірську. Їй було тільки 43 роки!

А вона була видатним соціологом, етнографом, фольклористом і перекладачем, бо перфектно володіла англійською, французькою, німецькою мовами і була дійсним членом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Перед ув’язненням, після смерті батька, Катерина редагувала незавершені праці Михайла Грушевського і завдяки її зусиллям вийшов 10-ий том “Історії Руси-України” та завершено підготовку 6-го тому “Історії української літератури”. Під час слідства, яке тривало 9 місяців, вона нічого для себе не просила, тільки дуже красномовно виблагала в суду, щоб зберегли наукові праці Михайла Грушевського. І суд ухвалив передати праці історика Михайла Грушевського до Академії Наук. Чи невідома, забута Катерина Грушевська не повинна нарешті дочекатися, щоб золотими буквами бути вписаною в ряди славетних людей?

PHOTO

Катерина Грушевська

 

Музика – вічна

Чому слухаємо концерти? Щоб на короткий час жити у присутності мистців, музики та слова. Ця присутність викликає дивне піднесення. Людина починає глибше відчувати, розуміти, уявляти. Власне, цей дивний талант мистців підносити людину з низин посередності вгору, щоб глянути, що діється на вершинах краси, – наповнює зали публікою. Навіть стародавні філософи вірили в успішність музики у скеровуванні думок у позитивному напрямі. Конфуцій не тільки любив музику, але приписував їй багато прикмет і чеснот. Він вірив, що музика і ритуали є ключем до гармонійного життя. У своїй “Четвертій Книзі Республіки” Платон стверджує, що здоров’я тіла та душі можна одержати через музику та гімнастику. Музика та гімнастика мають бути практиковані все життя. Арістотель уважав, що ефекти музики на емоційні забурення є дуже корисні і спонукають до рівноваги і одужання. Це навіть сучасні психіатри підтверджують і застосовують. Музика виліковує душу з ненависті і з тягарів. Очевидно – музика, чи спів, чи гра на якомусь інструменті мусять бути на відповідному рівні і летіти безпосередньо від виконавців до вух і душі публіки. Слухати акомпаніамент якогось симфонічного оркестру, зафіксованого на ґудзиках електронної системи, передаваної голосниками максимальної сили, з нікого не зробить фанатика симфоній.

У 1976 році в Неаполі віртуозний співак Лука Фабріс, намагаючись виспівати голосно особливо високий, трудний тон, дістав розрив серця і помер у присутності композитора Ґуліємі, який його увесь час заохочував цей високий тон витягати з найбільшою силою. Добре, що закінчування кожної арії і кожної пісні високим, довгим, сильним тоном належало до моди    минулих двох століть. Тепер ніхто не мусить силуватися на сильні голосні тони, бо електроніка і мікрофони навіть маленький голос можуть піднести до світової слави. І безголосі співаки є тепер популярними співаками завдяки технології. Це, мабуть, тому, що багато людей слухає музику вухом маляра Ван Ґоґа.

 

Опінія

По всьому світі з різних негод організовують конкурси і вибирають на них краль-красунь. Під час конкурсів ніхто не сперечається про філософію краси, тільки журі вибирає з-поміж красунь одну, яка і формою тіла, і виглядом, і поведінкою краща від усіх інших. Краса обличчя, досконалі пропорції тіла – це головні чинники, що вирішують, котра дівчина отримає корону. Для святого спокою беруть до уваги ще й талант, але якщо талант мав би бути таким важливим, то чому красунь мусять парадувати по сцені і в купальниках, і у вечірніх сукнях, і в костюмах? Актриса Меліна Меркюрі одного разу сказала в інтерв’ю: “Елегантність можна купити за гроші, краса мусить прийти від Бога, але особистий характер – це великий дар, який людина мусить сама собі придбати”. Між іншим, кралею краси свого часу вибирали Елізабет Тейлор, а кралею елегантності – Ґрейс Келлі. Про це ніхто сьогодні не згадує, але і Елізабет Тейлор, і Ґрейс Келлі пам’ятають як знаменитих актрис. Люди, які увійшли в історію як визначні особистості, рідко були ідеально гарними, а про їх зовнішній вигляд взагалі мало хто знав. Знають, що Наполеон був низького росту.  Низеньким був також Віктор Гюґо (1802 – 1885), французький видатний поет і письменник. Сократ і Спіноза (1632 – 1677), голландський філософ, мали дуже вузенькі чола. Шекспір передчасно полисів. Вольтер (1694 – 1778), французький письменник і філософ, та Джордж Вашингтон – мали довгі і криві носи. Апостол Павло і Ніцше мали   глибоко посаджені очі. Король Людовик Чотирнадцятий мав вузенькі губи. Ганнібал і Марк Антоній визначалися грубими шиями. Сервантес нагадував тварину – через свої довгі вуха. Лінкольн  і Лафаєт мали запалі обличчя. Чи ті люди були б більше відомими, якби їхній зовнішній вигляд відповідав усім вимогам ідеальної краси? Але без тих людей як збідніла б історія людства, скільки прогалин залишилося б у літературі, мистецтві, філософії, в політичній історії світу! Бог перше дивиться в серце людини, тоді в її розум, бо краса людини – це її серце і розум!

 

Єрусалим

Єрусалим є столицею Ізраїльської держави від 15 травня 1948 p., коли закінчився британський мандат над Палестиною, але історія Єрусалиму почалася тисячі років тому. Тепер Єрусалим поділений на Нове і Старе Місто, а Старе Місто ділиться на 4 секції: вірменську, християнську, юдейську і мусульманську. Для християн Єрусалим    святий – бо там пережив останні дні на Землі Ісус Христос. Для жидів-євреїв святий як символ юдейської батьківщини і як перша столиця юдейського королівства. Для мусульман святий – бо з того місця піднявся на небо мусульманський пророк Магомет.

Місце, де тепер Єрусалим, займали первісні люди ще в камінну добу. Тих корінних жителів прогнали канааніти десь у третьому столітті до Xриста. Про це пише Святе Письмо. У 1250 р. перед Христом канаанітів почали поборювати різні староєврейські племена, а їх побив король Давид і зробив Єрусалим столицею Ізраїлю. Син і наступник Давида, Соломон, продовжував розбудову Єрусалиму, але війни з 10 північними ізраїльськими племенами знов зруйнували Єрусалим. Протягом століть він був нищений і відбудовуваний багато разів. Під час арабсько-ізраїльської війни 1967 р. ізраїльські війська захопили Старе Місто і видали односторонній декрет про Об’єднання Єрусалиму. Століття за століттям кожна з релігій пожадливо сягала за місцем в Єрусалимі, і кожна альтернативно ним володіла, і кожна творила довколо нього свою святу історію. Коли ті всі – і трохи вигадані, і трохи правдиві – факти стикалися разом, Єрусалим опинявся серед екстриму: то ставав могутній, то розпадався. Моменти побожного торжествування і радіння мішалися з найбільшими кривавими розправами. В ХІ столітті один хрестоносець, який якраз повернувся з Єрусалиму після масакри мусульман, писав: “Люди бродили по коліна в крові. Це був дійсно наш блискучий і справедливий акт”. Попередній Папа Іван Павло Другий мусів, хоч і пізно, перепрошувати людство в імені Церкви за ті “блискучі і справедливі” акти хрестоносців.

 

Пізнаємо Всесвіт

Дослідження планети Марс спонукає думати, питати, навіть сперечатися. Наприклад: побачивши Місяць, на якому залишилися сліди людської присутності, побачивши приземлені космічні судна на Марсі, виринає логічне питання: що таке Всесвіт? А Всесвіт – це всі речовини, матерії, гази, світло і всі форми радіації та енергії, які людство відкрило, пізнало і використовує. Всесвіт складений з усього, як людина сподівається, що існує десь у космосі і в часі, чого вона ще не може довести фактами. У Всесвіті є 200 мільярдів зір. Зорі – це велетенські кулі розжареного газу серед неба. Два головні гази – це водень і гелій. Коли зоря зужиє весь водень, тоді вона вибухає у величезну хмару і порох. Зоря світить, доки не зужиє всього водню, одначе астрономи вважають, що кожна зоря має досить водню на мільярд років. Зорі є скупчені в групи і творять галактики, а ці є розкидані по Космосі, їх, може, мільйони або мільярди. Цього ще ніхто не перевірив.

Ми живемо у велетенській Галактиці, яка називається Молочний Шлях (Чумацький Шлях). Вона така велика, що світло, яке летить понад 186 миль на секунду, мусіло б летіти сто тисяч літ, щоб перелетіти з одного до другого кінця Галактики. А наша Сонячна система, в якій ми живемо, є малесенькою точкою, віддаленою   від центру Молочного Шляху на 30 тисяч світлових літ. Тому, що віддалі між галактиками такі величезні, то щоб їх обрахувати милями, потрібно було би дуже багато паперу, тому віддалі в космосі міряють світловими роками. При допомозі щораз кращих телескопів можна бачити щоpaз більше галактик. Ніхто ще не дослідив, чи Космос має якісь виміри, але астрономи думають, що дуже ясні, надзвичайні галактики, які називаються квазари, найдалі віддалені об’єкти у Всесвіті. Вони можуть бути віддалені на 10 мільярдів або й більше світлових літ від Землі і постійно віддаляються. Вони не тільки віддаляються від нас, але й віддаляються і від себе, а це означає, що Космос поширюється.

3 січня 2004 року космічне судно “Спірит” приземлилося на Марс. У перших хвилинах люди не відступали від телевізорів. А потім почали нарікати на видатки і допитуватись: А яка нам з того користь? Коли Колумб шукав за новим світом, люди також питали, яка їм з того користь і пощо він витрачає стільки грошей? Але якби не ті “безглузді” подорожі Колумба – чи ми би тут жили, чи ми би мали тут свої хати, бізнеси, організації і бенкети?

 

Для розваги

Промова гумориста – Едварда Козака (Еко)

Едвард  Козак – Еко – незрівнянний гуморист, розважав українську громаду з 1926 року аж до своєї смерті у 1992 році. Ось зразок його легендарного гумору.

 

Святочна промова

 

Високопреподобні Владики,

Високопреосвященні отці,

Достойні маґістри,

Високоповажані власники різних медалів,

Дорогі гості, світлий заряде,

Вельмишановні колишні і сучасні предсідники,

Дорогі заступники предсідників,

Високоповажана пані секретарко,

Дорогі наші касієри,

Трудолюбивий комітете,

Солодка наша молоде, англо- і україномовна молоде,

Достойні наші миряни,

Шановні члени і членкині нашого заряду,

Братчики і сестрички пластових куренів,

Шановні представники наших молодечих організацій,

Невтомні вчителі наших понеділкових, вівторкових, середових, четвергових, п’ятницевих, суботніх і недільних шкіл,

Вельмишановні зібрані, дорогі присутні, дорогоцінна публіко,

Заслужені фундатори різних фундацій, щедрі жертводавці на всі цілі,

Незчисленні прихильники різних рухів,

Витривалі гості з околичних міст,

Також дорогі наші кухарки, господині, шановні обслугачі трапези,

Безжурні гості сусідньої парафії,

Вельмишановні делегати на крайові і світові конвенції,

Солодкі наші немовлята і наступні наші покоління!

Дякую, що ви мене вислухали, і я на цім кінчаю. Ростіть великі, щасти вам Боже!

 

Малі слова

Легендарний французький авіатор і автор Антуан де Cент-Екзюпері закінчив один свій твір словами: “Боже, навчи мене мистецтва малих кроків”. А я часто прошу: “Боже, навчи мене мистецтва малих слів”. Малі, короткі слова нераз сильніше виражають приязнь, жаль, ласку, витонченість, ніж довгі. Малі слова не комплікують уяви, є ясні, як іскри, гострі, як лезо ножа, кожному зрозумілі і кидають світло на великі речі, як, наприклад, день і ніч, любов і ненависть, війна і мир, життя і смерть. Наша мова багата на живі, бадьорі, рішучі, запальні малі слова, з яких ті, що публічно виступають, повинні творити хребет і серце своєї промови. Структура з малих слів помагає зосередити себе на темі, яку людина хоче розвинути, передати і вдихнути в неї сильний зміст. Найкращі поети і оратори не говорили закрученими, багатоскладовими, крилатими словами, тільки начеркували малими словами просту, чітку лінію між двома великими умами людства. Іван Франко у творі “Мій ізмарагд” малими словами залишив чудове послання: “Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту, так, як нема любови в світі над матірну любов святу”.