Презентація видання – Реймське Євангеліє Анни Ярославівни

У Львівському музеї етнографії та художнього промислу презентували оригінальне видання – Реймське Євангеліє Анни Ярославівни – копію київської пам’ятки, що вийшла з київського княжого скрипторію перед кінцем 40-х років ХІ століття.

Відомими ініціаторами випуску видання є родина Іванусівих з Торонто. Олег Іванусів, який очолює Фундацію Енциклопедії України в Канаді, під час презентації видання сказав, що “праця над виданням полягає не в тому, щоб лише видрукувати примірники, а в тому, щоб показати українцям їхню історію, історію їхньої релігії, історію Християнства, показати їм, що вони мають велике запліччя, завдяки якому повинні йти горді, а не як якісь малороси”.

Як підтвердили мовознавці, Реймське Євангеліє королеви Франції, доньки князя Ярослава Мудрого Анни Ярославівни – це найстарша віднайдена сьогодні київська редакція перекладу євангельських книг, яка випереджує кодекс новгородського посадника Остромира, переписаний у Києві в 1056-1057 роках. Вік книги також підтверджує історія тогочасних українсько-французьких зв’язків.

Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України в Канаді, вручає примірник Реймського Євангелія Анни Ярославівни Блаженішому Любомирові ГузаровіДиректор видавництва “МС” Зіновій Матчак зауважив, що над книгою працювало багато людей. Реалізатор видання пригадав про те, що причетним до створення цього видання є також Юрій Білак, українець, який народився у Франції. Саме він опікувався пошуком сторінок Реймського Євангелія для того, щоб зробити фотокопії сторінок Євангелія. “У Реймській бібліотеці на його прохання нам надіслали сфотографовані оригінальні сторінки Євангелія в добрій якості, які ми з офіційного дозволу Реймської бібліотеки Франції використали в нашій книзі, тож, мабуть, таке офіційне видання Реймського Євангелія в Україні дійсно перше”, – сказав Зіновій Матчак.

Книга має популярне оформлення, адже творці видання прагнули, щоб книга якомога легше сприймалася всіма українцями. Для цього текст книги помістили і в інтернет-мережі. У книзі представлено як оригінальні сторінки, так і сторінки, які були повністю комп’ютерно реставровані. Також видання містить переклад на французьку та англійську мови без жодних скорочень. Основою книги був україномовний переклад Місяцеслова отця Рафаїла Турконяка.

“На жаль, те, що ми нині маємо від Реймського Євангелія, це тільки скромна його частина – 32 сторінки, 16 аркушів пергамену з прикінцевої частини, а самих Євангелій немає”, – пояснив автор вступного слова до видання, доктор історичних наук відділу історії середніх віків Інституту Українознавства Академії Наук України Володимир Александрович. За словами дослідника, збереглася тільки кінцева частина Реймського Євангелія – церковний календар (від жовтня до березня), фрагменти текстів з Євангелія і поодиноких текстів, які читалися на відправах під час Літургії на певні свята церковного року. Що стосується питання відродження української спадщини, то Володимир Александрович висловив жаль за те, що ми живемо в умовах, коли те, що повинно бути справою цієї держави, чомусь виявляється справою кількох людей” .

Опікун видання Олег Іванусів підтвердив, що в цій пам’ятці “ми маємо тисячоліття нашого запліччя, пісенності, релігії, того, за що ми можемо бути горді і що можемо передати своїм дітям, а також показати усім тим, хто за кордоном, що голос України потрібно слухати і не забувати про неї, адже пам’ятка повинна нам пригадувати про Україну і українство”.

PHOTO

Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України в Канаді, вручає примірник Реймського Євангелія Анни Ярославівни Блаженішому Любомирові Гузарові