Андрій Бабич – майбутній Леонардо да Вінчі?..

Дружній шарж з нагоди 90-ліття з дня народження

Роман Колісник

Вродитися під щасливою зіркою – життя пройде щасливо, нехай і з нещасливими перервами чи випадками. А ще як людина талановита і добра. У цьому випадку мова про славного й відомого маестро – про Андрія Бабича.

Хай і мистець, і маестро! Рівночасно прожив, як герой Емми Андієвської в її “Романі про добру людину”. Читаєш, читаєш і не можеш перестати. Така книга цікава? – спитаєте. Ні, а тому, що нема у тексті крапки, яка вказувала б, що треба вже віддихнути. Так і є з доброю людиною.

Все має свій початок, і на все є свій час.

Отже, на початку до прізвища ювіляра. Народна Вікіпедія каже, що таке прізвище асоційоване –бодай потрійно: Бабій-Баб’як-Бабич. Бабій – це той, що ганяє за бабами. Баб’як – це той, що втікає від бабів. Бабич – це той, що чекає на бабів. Тобто, той найбільше виграє. 

І так сталося. І нема ради. І маестро Бабич у своєму часі “дочекався” вимріяної в одній особі приятельки-товаришки-“соул-мейт”. Вона його кохає. Очевидно по-мистецькому, духовному, бо сама мисткиня, художниця. І ще яка! Її картини висять на стінах не в одному банку. Це одна-єдина Галя Новаківська.

Чому я знаю, що вона його кохає, а не, так сказати б по-прозовому, товаришує чи навіть любить? А тому: якось пані Галя зрадилася, що маестро Андрій її не хоче слухати. А це, безперечно, ознака першої стадії кохання. Або якщо не першої, то передостанньої.

Якщо їй вдалося б намалювати в такому настрої портрет Андрія, то це був би “майстерштюк”. Вартий навіть свого місця на стіні Національного банку.

Якщо перекинутися на мистецьку сторінку життя нашого ювіляра, то вона складалася з ходження по землі й літання попід небеса. На землі – як голова мистців Об’єднання. “Біґ діл!” – сказати б  по-прозовому. Бо кожний мистець (чи митець?) має свою голову. І ще яку! І всі ці голови можуть принаймні позувати до портрета.

Попід небеса у творчих польотах творить-малює. І за один маленького розміру портрет чарівної дівчини отримав особливе відзначення на міжнародному конкурсі. Цю картину хтось купив, і сам маестро не знає, де вона знаходиться.

Така обставина спонукала мене до уявлення, паралельного до події із твором Леонардо да Вінчі.

Недавно я дивився доку-ментальний фільм. Про портрет дівчини. Один відомий колекціонер картин великих майстрів був на ліцитації, чи, постмодерно сказавши по-українському, – аукціоні картин. Мала картинка впала йому в око. Він давав за неї 20 тисяч доларів. А хтось купив за 22 тисячі. І це його мучило: чому він не купив?

Щастя хотіло, що він побачив цю картинку в вікні одної галереї в Нью-Йорку. Пішов і відразу заплатив 22 тисячі. Вдивлявся на неї. І пізнавав, що це картина Леонардо да Вінчі. А така варта мільйони доларів. Як би доказати?

 Вона була намальована крейдою на овечій шкірі-перґаменті. Експерти й фахівці обслідували її з усіх боків. І доказали, що шкіра походить з часу життя да Вінчі. Тобто 550 років тому. Перевірили спосіб малювання. Знайшли, хто була жінка на портреті. Відкрили, що ця картина була вирізана з книги про славну італійську родину. І знайшли цю книгу, в котрій бракує цієї сторінки, в архіві у Польщі. Врешті експерти дійшли до висновку: автором цього твору мутись бути ЛдВ. Але тільки 80 відсотків експертів так висловилися. Незважаючи на все, колекціонер уже отримав оферту за картину – 80 мільйонів доларів. Але її не продав. Вірить, що дочекається 100-відсоткового доказу.

Паралель сама насувається: скільки буде варта славна картина нашого ювіляра за 550 років? Очевидно, не 80 мільйонів. А напевно 800 мільйонів! Тільки мусить тоді хтось її віднайти. І доказати, що це твір маестро Андрія Бабича з-під щасливої зірки.

На прийомі з нагоди 90-річчя один з учасників сказав: варто наслідувати нашого ювіляра, бодай у трьох вимірах – бути доброю людиною, бути добрим мистцем, прожити бодай 90 років.

А інший, помахавши співзвучно головою, додав: і дочекатися ювілейного відзначення – 50 років плюс 40 літ.

На многая літа, Маестро!

PHOTO

Під час святкування уродин. Зліва направо: Люба Ґой, Галина Новаківська, Андрій Бабич