Святкування 35-річчя Українського Музичного Товариства Альберти

Ольга Логвиненко

Коли едмонтонська осінь золотисто замережила дерева, Українське Музичне Товариство Альберти концертом “Музичний Калейдоскоп” замережило світ музики виступом з нагоди їхнього 35-річного працьовитого існування. У неділю, 4 листопада 2007 р. присутні, які вщерть виповнили простору залу УНО, мали щастя стати учасниками чи не найкращого за останні часи концерту вокальних та інструментальних талантів нашого музичного Едмонтону.

Перше, що дуже приємно вразило гостей, які прийшли на концерт, це гарно розташовані програмки й афіші з усіх виступів, які організовувало Музичне Товариство. Треба подивляти далековидність архівіста пані Марії Дитиняк, яка так старанно зуміла зберегти всі програмки і афіші за минулих 35 років.

Переглядаючи чудову, по-мистецьки оформлену пропам’ятну книжку члена Товариства, яку підготувала Ксеня Мариняк, ми переносимося думками і спогадами до перших початкових концертів, які організувало Музичне Товариство. Я щаслива, що була учасницею майже усіх тих концертів, і з великою пошаною і признанням згадую тих, які розуміли потребу організовувати такі виступи.

Бачу в дуже старанно опрацьованих описах всіх виступів (які упорядкувала Ірина Шмігельська) імена мені так добре знаних осіб:  бл. п. Романа Осташевського – довголітнього, розумного, здібного організатора багатьох мистецьких виступів; бл. п. Сергія Яременка – нашого улюбленого професора, який заснував з п. М. Дитиняк жіночий ансамбль “Мережі”, в яких уже тепер покійна Люба Татух так гарно з ними співала “Незабутьки”;  бл. п. Романа Солтикевича, бл. п. Неонілу Дмитрук та бл. п. Ірену Павликовську – довголітню жіночу діячку.  Часто згадується фортепіанний супровід піаністки Ірини Тарнавської, – і де в неї стільки сили було усім тим колективам грати?

У програмі дуже цікаво описано початки заснування Музичного Товариства. Четверо учителів музики – бл. п. І. Павликовська, бл. п. Н. Дмитрук, бл. п. С. Яременко і М. Дитиняк зауважили, що українські учителі відсотково одні з найбільш популярних учасників сходин провінційної спілки реєстрованих учителів музики. Задумалися над тим, чи б не створити Українське Музичне Товариство, бо знали що в Едмонтоні є багато професійних музикантів, а ще більше любителів української музики. І так народилося Музичне Товариство.

Перші загальні збори відбулися в залі УНО 27 лютого 1972 р. Присутні схвалили статут і назвали організацію УМТА (Українське Музичне Товариство Альберти) з осідком в Едмонтоні. Метою Товариства було об’єднати всі музичні таланти міста Едмонтону для плекання української музики. 

Початковими проявами стали концерти колядок і щедрівок. У них брали участь церковні і світські хори, ансамблі, солісти та інструменталісти. Перший концерт провели на Новий рік – 14 січня 1973 р. З того часу відбулося 26 таких концертів за ініціативою УМТА.

Крім того, Товариство організувало багато інших цікавих виступів в Едмонтоні – концерти, фестивалі, хорові конференції, дяківські курси та багато іншого. Протягом двадцяти років ми проводили семінари хорових диригентів, ініціатором яких був славний маестро Володимир Колесник.

Цьогорічний концерт вела голова Товариства Люба Бойко-Белл. Тепло привітавши гостей та виконавців, вона пояснила, що програма віддзеркалює всю діяльність Товариства за останніх 35 років, а саме: концерти колядок, Шевченківські концерти, “Геритедж” концерти, концерти юних талантів, “Кафе Івасюк”, семінари диригентів.

Програма почалася співом хору при церкві Св. Юрія Переможця УГКЦ – диригент Ірина Тарнавська. Як звичайно, наші серця полонили своїм милим співом діти хору при катедрі Св. Йосафата – керівник Кася Антошко, музичний керівник Інна Лужанець. Жіночий ансамбль “Дніпрова Хвиля” – дуже добре зіспівані, з гарними голосами, молоді, талановиті пані – були прийняті оплесками, ще поки почали співати. Наступною точкою був виступ інструментального тріо: Михайло Саварин – скрипка, Богдан Саварин – фортепіано/скрипка і Юліян Саварин – віолончель. Хор “Верховина” під диригентурою Галини Лазурко відспівав дві пісні. Приємно було почути на нашій сцені чудового “соловейка” – оперну співачку Світлану Сех. Публіка тепло привітала вокальну формацію “Ре мінор”, в якій з п’яти членів троє є членами однієї родини: Маркіян Лазурко, Олесь Лазурко, Стефан Лазурко, Микола Білаш та Орест Ґрох. На закінчення програми виступив хор “Дніпро” під диригентурою М. Дитиняк – наша едмонтонська гордість. 

Опісля голова УМТА Л. Бойко-Белл викликала єдину з чотирьох засновників Товариства Марію Дитиняк і вручила їй на пам’ять і як вияв подяки за 35-літню працю картину художниці Ірини Карпенко. Таку ж картину вручено Орисі Олійник, яка належала до першої управи Товариства. Вона також була акомпаніаторкою хору “Дніпро” за часів Р. Солтикевича і асистенткою диригента в пізніші роки.

Сьогодні управа Товариства складається з таких осіб: Люба Бойко-Белл – голова, Галя Котович – писар, Ксеня Федина – скарбник, Марія Дитиняк – архівар, Ірина Тарнавська та Орися Олійник – члени контрольної комісії, Галина Лазурко, Ірина Шмігельська та Ксеня Мариняк – члени. Не дуже багато осіб – але які вони працьовиті! Як багато концертів відбувається в Едмонтоні завдяки їхнім організаційним талантам! Їм від нас належиться велика подяка! 

– Фотографії Михайла Белла