|
Роман Мизь
- ПОЕТИЧНІ МІНІAТУРИ
-
- Весь час якісь
- Незнайомі приходять
- і заглядають крізь вікна
- моєї душі.
- Приходять
- і відходять,
- розбиваючи тишу.
-
- * * *
-
- Волію бути
- рабом добра
- ніж вільним;
- бо в рабстві
- я звільнений
- - вибору!
-
- * * *
-
- Kланяюсь глибоко усім,
- які своє майно,
- власть і славу,
- і все що мають
- - Божою карою
- Уважають!
-
- * * *
-
- Дивись,
- як з дерева мого життя,
- день у день,
- опадує листя,
- роз’їджене морозом і імлою,
- поспішаючи
- під білі сніги.
-
-
- («Думки з Дунаю», ч. 1, Вуковар, 1989 р.)
|
